ВЕЛОМАНДРІВНИКИ

З ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ —

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

(публіцистична інтерпретація на тему твору

«Героїзм наших днів» Уласа Самчука)

Сьогодні ми поговоримо про героїзм у творчості Уласа Самчука. У своєму публіцистичному творі «Героїзм наших днів» автор переконує читача у тому, що героїзмом є повсякденна праця заради удосконалення життя. І це розуміння героїзму цілком підходить до його втілення у наші дні 21-го століття. Ось зараз розповім вам невигадану історію з сучасного життя.

У неділю 26 січня ми ввечері разом із батьками дивилися теленовини. І знаєте, що мене дуже вразило? Телесюжет, який показали на каналі «UA-перший» про українських веломандрівників із Дніпропетровщини. Ця подружня пара на своїх спортивних велосипедах об’їхала 8 країн Європи, які межують з Україною! Уявіть собі, як веломандрівники змогли проїхати аж 8 країн світу, майже не втомлюючись? Я не знала, як вони це зробили. А хочете дізнатися, як їм це вдалося? Вони, немов чарівники, перетворили звичайні велосипеди на електричні. І дива не відбуваються самі по собі, бо у цьому допомагав їхній друг. Як розповіла Наталія, її чоловік приладнав електромотори до велосипедів. І завдяки цьому ці велосипеди набирають швидкість до 50 км на годину. Півроку довелося щоденно працювати, щоби втілити ідею у життя. Ось так, я пишаюся своїми співвітчизниками! Просто я була у захваті від побаченого у сюжеті. До речі, Улас Самчук протягом свого життя побував у багатьох країнах світу. А наші співвітчизники теж вже чимало встигли побачити за короткий проміжок часу.

Особисто я дуже полюбляю подорожувати. Коли мені виповнився лише один рік, то батьки взяли мене з собою у мандрівку до Криму. У дитячому кріслі, прилаштованому до поясу дорослих, так я подорожувала по черзі з мамою і татом гірськими стежинами та скрізь, де побували мої батьки. І, завдяки кримському чистому повітрю із ароматами дерев і трав, тоді вдалося вилікувати мою алергію на холод. А пізніше, коли я була трошки старшою, мені було більше 3-х років, батьки взяли мене з собою до Німеччини. Там у м. Нюрнберг (побратим нашого Харкова) є досить сучасний і красивий аеропорт. Знаєте, люблю красиву техніку. То там ми пішки з татом (у дитячій колясці) кілька разів вирушали до аеропорту, витрачали на це приблизно 50 хвилин часу. Роздивлялися околиці, і Улас Самчук теж був у Німеччині. То нам є про що поговорити, якби була така можливість… Ми там в аеропорту фільмували життя літаків. Цікаве відео зробили на згадку.

Як можна зрозуміти героїзм наших днів сьогодні? Ми цілком природно хочемо покращувати і вдосконалювати життя. Чи не так? А на переконання Уласа Самчука, героїзм означає клопітку працю та вдосконалення нашого життя. Скажіть мені, чи багато ви встигнете подивитися з вікна літака чи з вагону поїзда? І такі мандрівки обійдуться вам не дешево. А виявляється, можна побачити набагато більше і це обійдеться вам значно дешевше. Якщо створити подібний електричний велосипед на моторі, як це зробили наші українські велосипедисти.

Улас Самчук протягом свого життя побував у багатьох країнах світу. Та й подорож його Україною у повоєнні роки (з 1941-го по 1943-й) можна було би символічно назвати так: «Колеса мають крутитися». Саме так він написав в однойменному своєму репортажі, коли подорожував рідною Рівненщиною.

Просто варто кожному з нас не шукати чужого щастя у серіалах, ноутбуках чи мобільних телефонах, бо це якось так багатьох однолітків «затягує». А краще, за словами Уласа Олексійовича Самчука, активно включитися у життя. Напевно, якби він викладав літературу у нашій школі, то став би моїм улюбленим вчителем. Так ось що я вам хочу сказати. Героїзм наших днів є нашим ставленням до себе і до життя. Варто активно включитися у буденні справи, вчитися добре, хоча це не так вже й легко, коли стільки уроків доводиться готувати, багато читати і писати, робити малюнки. І таке життя щодня і кожного тижня. Ось так, наше навчання, за словами батька, це моя дитяча робота, теж героїзм наших днів. У нашому дитячому житті третьокласників, не «нової», а «старої» української школи.

А мені особливо подобається вдосконалення життя і різна творчість. Люблю професії музиканта, художника, журналіста, письменника. Це теж героїзм наших днів, за словами Уласа Олексійовича Самчука.

Якби мене запитали про героїв нашого часу, щоб я відповіла? Згадала би про мирних персонажів, що є поруч із нами. То я би так відповіла: українські веломандрівники із Дніпропетровщини є справжніми мирними героями нашого часу.

Софія Гапєєва,

член гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5,

м. Харків