вторник, 31 марта 2020 г.




Дистанційна
«Машина часу»
ВІДОБРАЖЕННЯ СОНЦЯ

Вітаємо наших постійних і нових читачів. Сьогодні ми приготували для вас цікавий сюрприз. Продовжуємо ознайомлення із творами нової рубрики «Машина часу», в якій покажемо цікаві епізоди творчості. Тепер у форматі дистанційної освіти ці сюжети стали більш доступними для широкого загалу.
Представлені авторські роботи із серії фотографій «Краса осені» передають миті краси природи, які не залишатимуть вас байдужими.
Під час вимушеної тимчасової самоізоляції у карантині запрошуємо відвідати цей віртуальний і водночас цілком реальний світ, відкритий для спілкування, творчості й пізнання, радості, позитиву і натхнення. Адже справжня фотографія не має часових обмежень, а навпаки через деякий час набуває нові риси, стає цінним фотофактом, поштовхом до спогадів і нових творчих задумів.
Отож, сьогодні покажемо вам фотографії, які створили ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ та АРІНА ДОМБРОВСЬКА, учасники гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5. Бажаємо вам цікавого перегляду і гарного настрою !

Леонід ГАПЄЄВ, керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5

«Відображення сонця. Осінь». Автор ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ, учасник гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5


«Осінній промінь». Автор ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ, учасник гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5

«Осінній акорд». Автор ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ, учасник гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5

«Фарби осені». Автори ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ та АРІНА ДОМБРОВСЬКА, учасники гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5

воскресенье, 29 марта 2020 г.




УБИВАЮЩАЯ РЕКЛАМА…

Алкогольная реклама очень вредит обществу. Когда покупателям навязывают на уровне подсознания, какие вкусные спиртные напитки, представители этого бизнеса, наверное, даже не задумываются о реальном вреде алкоголя. А сами они этот алкоголь не покупают.
Такое давление на наши мозги рассчитано на тех, у кого низкая самооценка. Таким людям попросту навязывается чужое мнение. Где их собственная жизненная позиция? И всю эту сладкую ложь многие воспринимают как чистую правду. Получается, что существует зависимость не только от алкоголя, но и от самой рекламы. И эти виды зависимости достаточно опасны. Но мало кто об этом всерьез задумывается.
А ты, читатель, веришь в то, что так навязчиво повторяют в перерывах между сериалами в телеэфире? Сможешь объяснить своим сверстникам всю серьезность этой проблемы? Многие зрители реагируют на «завлекающую» рекламу, не поддавая ни малейшему сомнению то, что видят и слышат. В этом и заключается рекламная зависимость. Не менее опасная, чем употребление самого алкоголя! Поддавшись на всевозможные рекламные трюки и невразумительные обещания, звучащие в алкогольной рекламе, многие взрослые покупают алкоголь, забывая о вреде. А дети потом следуют их примеру. Зато тем, кто производит и продает эту продукцию, важна лишь материальная выгода. Социальная опасность для общества и государства для них вообще не имеют значения. Главное лишь прибыль! Деньги рождают и преумножают… новые деньги. Обо всем другом можно вообще забыть надолго?!

ЗАЯДЛЫЕ КУРИЛЬЩИКИ
ВСЁ ЗАПОЛОНИЛИ?

…Если бы только эту «алкогольную» проблему предстояло решить. Возможно, легче было бы справиться. Но как уже достали многих заядлые курильщики. Они, словно вирус, заполняют новое пространство: возле метро и магазинов, в подъездах домов. И в городе уже становится трудно найти место, где можно просто подышать свежим воздухом. Даже в парках и скверах «сердитый» ветер нередко доносит до нашего обоняния этот зловонный сигаретный дым. Неужели скоро нам придется вообще ходить в противогазах?
А ведь очень вредит здоровью не только такое курение активное. Не менее вредно также курение пассивное. Когда мы вдыхаем то, что остается после этих вездесущих и заядлых курильщиков. Они увидели, попробовали и продолжают курить… А полиция не особо бдит, хотя никто не отменял штрафы за курение в общественных местах. Еще и алкоголь много рекламируют. Немало людей его покупают. Можете представить ситуацию, когда кто-то напился и где-то лежит, а рядом валяется известная бутылка пива? Это вполне реальные сюжеты из нынешней жизни. Хотя они никого не привлекают, и, видя подобные вещи, очень многие даже ругаются. Но, прохожие выскажут свое «фэ» и пройдут мимо своей дорогой. А проблема останется…
Реклама никогда не скажет правду. Поэтому я скажу. Если человек много пьёт, то у него начинает «сжигать» тело от алкоголя. И если это продолжается беспрерывно, то такой человек быстрее умрёт. Ведь ресурсы организма не безграничны! А когда человек, зависимый от сигарет, все больше и больше курит, то у него может развиться рак лёгких. Такие люди часто курят и в общественных местах. Губят не только свое здоровье, но и могут вредить другим, не замечая этого.
Тем, кто втянулся в эту бездну зависимости, вырваться потом из нее будет очень нелегко. Поэтому задумайтесь, пока еще не поздно. Не верьте алкогольной рекламе. Она только с телеэкрана в образе красотки в короткой юбке кокетливо улыбается и настойчиво заигрывает перед вами. И даже иногда красиво танцует перед наивно смотрящим на происходящее зрителем. Но, со временем, эта коварная реклама может вас уничтожить. А вы и не заметите !!!
КАТЯ ПСАРЕВА,
участница программы внешкольного обучения «Точка зрения» ЦДЮТ № 5,
г. Харьков


суббота, 28 марта 2020 г.




Дистанційна
«Машина часу»
ЦІКАВЕ ― ПОРУЧ З НАМИ

Вітаємо наших постійних і нових читачів. Сьогодні приготували для вас цікавий сюрприз. Просто тут і зараз ми відкриваємо нову рубрику «Машина часу», в якій покажемо цікаві епізоди позашкільного життя, які могли залишитися «поза кадром». Але тепер у форматі дистанційної освіти настав час творчо діяти!
Представлені авторські роботи із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами» передають миті краси рідного Харкова, його історію, сучасність і не тільки. Також автори показали глядачеві цікавинки Холодногірського району рідного міста, які, без сумніву, достойні нашої суспільної уваги. Краса природи довкола водночас нагадує про нашу історію. Про це не варто забувати. Адже без минулого і сьогодення немає майбутнього…
У серії фотографій «Наш улюблений Саржин Яр» автори відчули миті краси природи, які не залишатимуть вас байдужими.
Замість вимушеної тимчасової самоізоляції у карантині запрошуємо відвідати віртуальний і водночас цілком реальний світ, відкритий для спілкування, творчості й пізнання, радості, позитиву і натхнення. Адже справжня фотографія не має часових обмежень, а навпаки через деякий час набуває нові риси, стає цінним фотофактом, навіть раритетом.
Отож, сьогодні ми покажемо вам сімейні фоторепортажі, які створили Софія та Леонід ГАПЄЄВИ, учасниця гуртка та педагог, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5. Автори ідеї переконані, що цікаве ― поруч з нами.  Бажаємо вам цікавого перегляду і гарного настрою !

Леонід і Софія ГАПЄЄВИ,
гурток «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5


Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Пташина прогулянка. Автор Софія Гапєєва (8 років), учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5


Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Сад Тіволі: історія та сучасність… Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5


Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». «Літерка-1928»: історії поколінь… Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5


Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Професія ― у всі часи! (пам’ятник Героям Пожежним). Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5


Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Пам’ятаймо про Захисників Батьківщини! (дошка пошани Холодногірського району м. Харкова). Автор Софія Гапєєва (8 років), учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5



Із серії фотографій «Наш улюблений Саржин Яр». Куди поділось літо? Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5


Із серії фотографій «Наш улюблений Саржин Яр». Вже осінь зустрічаємо… Автор Софія Гапєєва (8 років), учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5


пятница, 27 марта 2020 г.




МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ
ЗА ГРОШІ НЕ КУПИТИ

В умовах сучасного світового карантину не лише наші громадяни України, за даними із різних джерел, опинилися в несподівано нових реаліях. Таких прецедентів в останні роки, навіть десятиліття, не було в моєму життєвому досвіді. Думаю, із цим погодяться й інші наші читачі. Але життя триває. Варто замислитися над тим, що є моральними цінностями кожної сучасної людини.
Тут виникає багато запитань для подальших роздумів. Тому передаю естафету нашій учасниці гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради Каті ПСАРЬОВІЙ. Вона поділиться із вами своїми думками в авторській статті «Усе починається з родини, Або варто діяти!»

Леонід ГАПЄЄВ,
керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради

фото з архіву автора:
під час екскурсії

до редакції газети «Трибуна трудящих»

спілкування з газетою триває…


Усе починається з родини,

Або варто діяти!

Кожна людина мріє. Та мріє кожен по-своєму. Хтось мріє про матеріальні речі, а хтось про духовні. Я, наприклад, мрію стати журналістом. Але я не просто мрію про це. Я роблю щось корисне і потрібне для досягнення своєї мрії: ходжу на спеціальні заняття, пишу, читаю спеціальні збірки для журналістів, у яких пояснюється як правильно брати інтерв’ю або писати замітки.
Також потроху я починаю відтворювати свою мрію. Як, запитаєте ви? Я подаю свої есе на різні конкурси. І вже є результат. Пригадую, як перший раз їздила у Київ на Всеукраїнський конкурс «Слово про Україну». Там вперше у житті за публічний захист своєї статті отримала диплом та зайняла 3-тє місце! Мій вчитель та батьки зраділи і привітали мене. Адже це є класний результат! Особливо, для першого разу. Але я не зупиняюсь на досягнутому. Наступного разу я теж побувала у Києві, там були інтенсивні ігрові заняття та тренінги на теми цінностей життя і цінностей сучасної людини. Це я вже їздила в якості учасника проекту «Нової Доби» під назвою «Інтеграція через діалог». Запросили мене туди разом із вчителем за мою авторську статтю. Це невигадана історія про одну дівчину, що є вимушеною переселенкою. Це роздуми про мир проти війни, яка повинна закінчитися… Ті цікаві два дні у столиці особливо запам’яталися. У нас були тренінги на дуже цікаву тему: цінності життя. Також були підтеми: саморозвиток, сім’я, свобода та інші. Але особливо виділялася сім’я. Тому, що це найважливіша цінність у нашому житті. Сім’ю треба поважати та цінувати.
Бути європейцем в Україні — варто діяти!
Тепер кілька слів від автора на тему європейського вибору українців очима сучасної молоді. Про що говорить мій текст? Про Україну. Про те, як ми дружимо з різними державами світу на прикладі Литви. Які у нас з Литвою дружні відносини та як ми допомагаємо один одному. Про те, як наша молодь прагне до Європи. Про права людини. Та про те, як Україна з Литвою домовилася поглибити співпрацю. А головна думка мого твору — не треба сидіти, склавши руки. Варто діяти! Пригадуєте відоме прислів’я: без праці не виловиш і рибку із ставка. Отож, хочу побажати всім читачам бути соціально активними, не боятися мріяти, надіятися та сподіватися. Адже наші думки та мрії нерідко матеріалізуються, як нас переконують дорослі. Не слід боятися щось робити, адже на помилках ми вчимося та збагачуємося власним та дуже цінним досвідом.
Просто — Варто — Діяти!

Катерина ПСАРЬОВА,
гурток «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради

вторник, 24 марта 2020 г.




СЬОГОДЕННЯ ГЕРОЇВ ТВОРЧОСТІ

Раптом з’явилося натхнення.
Прийшов до мене позитив.
Скажу вам зараз кілька слів
Про дистанційне і реальне сьогодення.
Без сумніву, тут скрізь
Є творчості мотив!

Днями 20 березня у свіжому 12-му номері найстарішої газети Харківщини «Трибуна трудящих», з якою ми із нашими гуртківцями творчо співпрацюємо із кінця 2019-го, у рубриці «Наука і життя» опублікована моя стаття «СУЧАСНА МЕДІАОСВІТА». У матеріалі (серед іншого) говориться про новації навчального процесу у контексті журналістики, про нову редакцію Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Окрім традиційно відомих нам мас-медіа (друкованих видань, радіо, телебачення) нині діють новітні мас-медіа, які формують комп’ютерно опосередковане спілкування. Це інтернет, мобільна телефонія, тобто медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Це реалії нашого часу, які стосуються майже кожного.
Варто сказати, що гарним прикладом такого новітнього мас-медіа є динамічно й різнобічно представлена різними медіаповідомленнями педагогів сторінка Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради у соцмережі Фейсбук. Вже досить тривалий час опікується цією справою методист вищої категорії Вікторія Герасименко. А зараз в умовах ізоляції під час карантину педагоги закладу активно відгукнулися на прохання пані Вікторії надсилати інформацію про дистанційне навчання. Особисто автор цього репортажу був приємно вражений тим, що вже з перших днів карантину на сторінці ФБ ЦДЮТ № 5 (https://www.facebook.com/cdut5) почали з’являтися цікаві медіаповідомлення від педагогів, юних артистів та молодих авторів про те, як відбувається творче життя молоді в домашніх умовах у партнерстві із їхніми наставниками і батьками, а ще тексти на різні актуальні теми, перший нарис про молодого й успішного артиста цирку та чимало іншого. Додають гарного настрою також танцювальні і хореографічні розминки, привітання учнів своїх педагогів, оптимістичні відеосюжети, фоторепортажі, матеріали про мультиплікацію, вірші, цікаві і змістовні статті та не тільки. А ще є педагоги, які поглиблено займаються методичними розробками, оновлюють свої авторські навчальні програми, підвищуючи науково-практичний потенціал закладу.
Незважаючи на існуючі соціально-медичні глобальні виклики сьогодення, які у масштабах світової спільноти не оминули і Україну, у контексті творчого розвитку молоді взагалом, і наших гуртківців, зокрема, сторінка у ФБ ЦДЮТ № 5 є гарним прикладом медіаповідомлень для широкого загалу глядачів і читачів, проявом конструктивної громадянської журналістики, яка популяризує сьогодення усіх без винятку героїв творчості. І ви теж можете у цьому переконатися.

Леонід ГАПЄЄВ,
керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5, м. Харків



воскресенье, 22 марта 2020 г.




Усе починається з родини,
Або варто діяти!

Кожна людина мріє. Та мріє кожен по-своєму. Хтось мріє про матеріальні речі, а хтось про духовні. Я, наприклад, мрію стати журналістом. Але я не просто мрію про це. Я роблю щось корисне і потрібне для досягнення своєї мрії: ходжу на спеціальні заняття, пишу, читаю спеціальні збірки для журналістів, у яких пояснюється як правильно брати інтерв’ю або писати замітки.
Також потроху я починаю відтворювати свою мрію. Як, запитаєте ви? Я подаю свої есе на різні конкурси. І вже є результат. Пригадую, як перший раз їздила у Київ на Всеукраїнський конкурс «Слово про Україну». Там вперше у житті за публічний захист своєї статті отримала диплом та зайняла 3-тє місце! Мій вчитель та батьки зраділи і привітали мене. Адже це є класний результат! Особливо, для першого разу. Але я не зупиняюсь на досягнутому. Наступного разу я теж побувала у Києві, там були інтенсивні ігрові заняття та тренінги на теми цінностей життя і цінностей сучасної людини. Це я вже їздила в якості учасника проекту «Нової Доби» під назвою «Інтеграція через діалог». Запросили мене туди разом із вчителем за мою авторську статтю. Це невигадана історія про одну дівчину, що є вимушеною переселенкою. Це роздуми про мир проти війни, яка повинна закінчитися… Ті цікаві два дні у столиці особливо запам’яталися. У нас були тренінги на дуже цікаву тему: цінності життя. Також були підтеми: саморозвиток, сім’я, свобода та інші. Але особливо виділялася сім’я. Тому, що це найважливіша цінність у нашому житті. Сім’ю треба поважати та цінувати.
Бути європейцем в Україні — варто діяти!
Тепер кілька слів від автора на тему європейського вибору українців очима сучасної молоді. Про що говорить мій текст? Про Україну. Про те, як ми дружимо з різними державами світу на прикладі Литви. Які у нас з Литвою дружні відносини та як ми допомагаємо один одному. Про те, як наша молодь прагне до Європи. Про права людини. Та про те, як Україна з Литвою домовилася поглибити співпрацю. А головна думка мого твору — не треба сидіти, склавши руки. Варто діяти! Пригадуєте відоме прислів’я: без праці не виловиш і рибку із ставка. Отож, хочу побажати всім читачам бути соціально активними, не боятися мріяти, надіятися та сподіватися. Адже наші думки та мрії нерідко матеріалізуються, як нас переконують дорослі. Не слід боятися щось робити, адже на помилках ми вчимося та збагачуємося власним та дуже цінним досвідом.
Просто — Варто — Діяти!

Катерина ПСАРЬОВА,
гурток «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради




Тверезий світ:
цілком реально

Поки у світовому і загальноукраїнському масштабі триває карантин, наші діти не втрачають почуття гумору і здорового глузду. Бо це є важливими факторами для здоров’я та зміцнення імунітету. Психологічне здоров’я починається із нашого ставлення до життя.
Якось нещодавно випадково почув коротку розмову жінки по мобільному телефону із подругою: «повертаюсь із крамниці, скупилася, піду до сусідки випити пивка, тепер пока»…
Як морально протидіяти такій мотивації до життя серед дорослих? Ми знайшли варіант відповіді на це питання. Напевно, творчість серед молоді допомагає відчути гармонію у собі. Освіта дистанційна, а соціально важливі роздуми дуже актуальні, цілком реальні. У цьому зможете просто зараз переконатися. Пропонуємо вашій увазі віршовані роздуми нашого молодого автора Володимира НАГОРНЮКА про тверезий світ…

Леонід Гапєєв,
керівник гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради

***
Тверезий світ біліший?
А настрій веселіший !
***
Хіба в горілці щастя є?
Напитися та похмелитися,
Лягти й заснути?
А потім знову все забути?!
Вважаю я, тут щось не так!
Бо світ чудовий і без цього.
Чому шукаєте хмільного?
Тверезий світ біліший.
А настрій веселіший!

ВОЛОДИМИР НАГОРНЮК,
Центр дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради, гурток «Моя майбутня професія»

суббота, 21 марта 2020 г.




Чистота знімає стрес.
Прості технології —
домашній прогрес…

Пропонуємо вашій увазі нову рубрику про творчі домашні вправи на тему вологого прибирання. А цей короткий домашній фоторепортаж про миття підлоги із господарським милом ввечері перед сном нехай додасть вам посмішки на обличчі. Адже ви вмивалися сьогодні з милом, чи не так? За словами Софії Гапєєвої, учасниці гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 з Харкова, легкий запах мила знімає стрес, якось діє заспокійливо. А ще нагадує про улюблені книжки, які хочеться почитати. А підлога після невеличкого додавання мила стає світлішою і чистішою.
Отож, шановні читачі, любі діти і дорослі, чекаємо ваші короткі житейські історії із фотографіями про те, як творчо і безпечно з точки зору медицини можна сьогодні жити в нових глобальних умовах. Пригадується цитата з відомої пісні «главней всего погода в доме, все остальное ерунда». Дійсно, є я і ти, і ми з тобою. І настрій гарний маємо творити повсякчас.

Леонід ГАПЄЄВ, тато і педагог

Фото Софії ГАПЄЄВОЇ








ФОТОРЕПОРТАЖ ІЗ НАТХНЕННЯМ

Погодьтеся, сьогодні завдяки сучасним технологіям, які ми досліджуємо у великому просторі медіаосвіти, кожен із нас не байдужих та зацікавлених глядачів і читачів має можливість багато чого побачити дистанційно. Принаймні, саме таку мету поставили собі автори ідеї цього репортажу.
В передостанні дні перед запровадженням карантину наприкінці першої декади березня у Харківському художньому музеї фінішувала виставка дитячого малюнку в рамках 17-го всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «Малюємо українські пісні», де шанувальників мистецтва чекали справжні весняні сюрпризи від юних авторів творів учасників конкурсу. Вони представляли різні освітні заклади Харківщини музичної, художньо-естетичної орієнтації, різні гуртки позашкільної освіти.
Добре те, що яскраві позитивні враження від побаченого залишаються з нами надовго. Не тільки у пам’яті чи уяві. Бо завдяки сучасним технологіям і можливостям фотографії усі ті, хто не встиг потрапити на ту виставку, зможуть бодай частково це побачити зараз. До речі, в якості юного фотокореспондента спробувала себе 8-річна Софія Гапєєва, учасниця гуртка «Моя майбутня професія». Несподівано під час огляду картин вона попросила у мене фотоапарат і почала фотографувати усе, що її зацікавило. Чесно кажучи, потім усе переглянув і зрозумів, що обсяг зробленого був дуже великий. І тоді виникла ідея створити фотоекспозицію на блозі «ПРАВО ЗНАТИ ― ЧАС ДІЯТИ!» Саме там за посиланням http://leonidgapeev.blogspot.com/ (СЮЖЕТИ, СТВОРЕНІ З НАТХНЕННЯМ, 11.03.2020) зараз можна побачити багато цікавих фотографій дитячих малюнків. Це був незапланований, але тепер вже цілком реальний, перший фоторепортаж Софії Гапєєвої.
Нині серед експертів та фахівців медіаграмотності багато говорять про те, як захиститися від негативного (не рідко маніпулятивного) впливу різних повідомлень у ЗМІ. При цьому мало згадують про те сучасне явище, що має назву громадянська журналістика. Її ще іноді називають конструктивною журналістикою. Це ті сюжети, що створюють позитив і розповідають про життя простих людей, які без сумніву, варті суспільної уваги. Ось так дистанційна освіта, сучасні технології, праця із натхненням різних авторів дають можливість побачити і зберегти у часі те, що є загальнолюдськими культурними цінностями. Отож, цікавого вам перегляду, позитиву і творчого натхнення.

Леонід ГАПЄЄВ,
керівник гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради

фото: Софія ГАПЄЄВА










пятница, 20 марта 2020 г.



СЕКРЕТИ УСПІХУ
СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Під час занять гуртка «Моя майбутня професія» ще до запровадження всеукраїнського карантину його учасниця, 10-класниця 126-ї Харківської школи МАРИНА ХАРЧЕНКО цікавилася медіаосвітою і громадянською журналістикою. А ще створювала цікаві і змістовні малюнки на теми різних літературних творів.
І ось зараз настав її дебют в газетній журналістиці. Адже Марина спробувала себе в якості автора сюжету про свого друга, однолітка, який у свої 15 років досяг чимало успіхів у цирковій справі.
Відкриємо один секрет для наших читачів. Цікаво писати про справжніх героїв сюжетів ― досить нелегка, але перспективна справа. Адже набуті сьогодні знання, практичні навички і компетентності під час дистанційної позашкільної освіти незабаром можуть стати своєрідним трендом для будь-якої інтелектуальної майбутньої професії.
Отож, читайте дебютний нарис МАРИНИ ХАРЧЕНКО за посиланням: Секреты успеха ТАРАСА КОРНИЛОВСКОГО/ ПРАВО ЗНАТИ — ЧАС ДІЯТИ ! блог Леоніда ГАПЄЄВА/ 20.03.2020 http://leonidgapeev.blogspot.com

Леонід ГАПЄЄВ,
керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5, м. Харків





Секреты успеха
ТАРАСА КОРНИЛОВСКОГО

            Недавно, еще до введения карантина, состоялось великолепное цирковое представление в Харькове, в котором принял участие соло-жонглёр 15-летний харьковчанин Тарас Корниловский. Он поделился с читателями секретами успеха современной молодежи. Это будет интересно многим, ведь несмотря ни на что, жизнь продолжается.
            С детства подвижный, любопытный и довольно любознательный мальчик уже проявлял способность к искусству. В 6 лет Тарас начал заниматься в детско-юношеской студии циркового искусства «Старый цирк». Неоднократно принимал участие в разных конкурсах, достигая высоких результатов. Он является трижды лауреатом (вторые места) конкурсов «Город талантов» - Харьков, Запорожье, Днепр. В V Всеукраинском фестивале хореографического и циркового искусства даже завоевал l-е место. Выступал во Франции и Германии.
            Тарас решил заниматься жонгляжем, потому что с самого детства ему нравилось ходить в цирк и смотреть на клоунов, жонглирующих яркими шариками. Родители Тараса заметили эту тягу к сцене и решили отдать его в детско-юношескую студию циркового искусства "Старый цирк", где парень занимается и по сей день. Учёбу и тренировки в цирке совмещать конечно же не легко, но юноша справляется с этой жизненной задачей на отлично, даже успевает в свободное время мастерить различные фигурки из дерева.
            Как представляет своё будущее Тарас Корниловский в роли артиста? И в чем сегодня секрет успеха современной молодежи? Сейчас узнаем у него из первых уст.
— Планирую совершенствоваться и дальше в жонгляже. Хочу освоить новый стиль — жонглирование кольцами. Это будет не просто, да и кольца могут понести за собой последствия. К примеру, шрамы на ладонях. Но выглядит это представление очень красиво. Мне кажется, хороший жонглёр должен иметь дело не только с мячиками. Не хочу что-то загадывать на более далёкое будущее, как говорится: поживём — увидим. Скажу вот что: секрет успеха современной молодёжи очень прост: нужно поставить себе цель, делать всё возможное для её достижения. А это успех.
Судя по жизненной позиции харьковчанина Тараса Корниловского и его ответов на вопросы можно сделать вывод, что этот молодой человек имеет великое будущее. Да и в настоящем времени он достиг не малых высот.

МАРИНА ХАРЧЕНКО,
участница кружка «Моя будущая профессия» ЦДЮТ № 5 г. Харькова



среда, 11 марта 2020 г.




СЮЖЕТИ,
СТВОРЕНІ З НАТХНЕННЯМ

Наприкінці першої декади березня у Харківському художньому музеї фінішувала виставка дитячого малюнку в рамках 17-го всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «Малюємо українські пісні», де шанувальників мистецтва чекали справжні весняні сюрпризи від юних авторів творів учасників конкурсу. Вони представляли різні освітні заклади Харківщини музичної, художньо-естетичної орієнтації, різні гуртки позашкільної освіти.
Добре те, що яскраві позитивні враження від побаченого залишаються з нами надовго. Не тільки у пам’яті чи уяві. Бо завдяки простим сучасним технологіям і можливостям фотографії усі зацікавлені та не байдужі глядачі, які не встигли потрапити на виставку, зможуть бодай частково це побачити зараз. До речі, в якості юного фотокореспондента спробувала себе 8-річна Софія Гапєєва, учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 з Харкова.
Важко у короткому репортажі пригадати імена усіх авторів. Але без сумніву їхні сюжети, які комусь вже знайомі або навпаки ви побачите вперше, створені з натхненням. Отож, цікавого вам перегляду.

Леонід ГАПЄЄВ,
керівник гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради

фото: Софія ГАПЄЄВА