УЛАС САМЧУК — МЕЛОДІЙНА «ТЕМА СМЕТАНИ»

В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ?

Ми зараз будемо говорити не про смачні страви. Не про сметану, яка так до вподоби багатьом українцям усього світу, особливо з варениками чи полтавськими галушками. Ми згадаємо про чеського композитора Бедржиха Сметану, який є дуже ідейно близьким нашому письменнику, журналісту, публіцисту Уласу Самчуку.

Із досвіду викладання та з погляду творчої людини, яка має серед іншого професійну музичну освіту, можу відкрити один секрет. Творчі експерименти та інтерпретації, несподівані для багатьох подібні інновації, що поєднують музику і слово як гармонію і синтез сучасного мистецтва, досить цікаво і позитивно сприймаються молодими авторами, які починають ще більш активно створювати власні інтерпретації у слові та креативних малюнках на тему творів Уласа Самчука. Особливо з огляду на те, як Улас Олексійович пропагував європейську ідею прагнення до освіченості українців свого часу. Послухайте музичний твір «Влтава» чеського композитора Сметани і тоді відчуєте у мелодійному звучанні цю ідею відкритої культурної Європи, до якої має наблизитися українська свідомість, завдяки творам Уласа Самчука.

Усе в житті людини починається з її народження. Має подальший вплив на життя той соціум і сімейне середовище, з якого «тече ріка» родини, її простору і часу. Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 року у багатодітній заможній селянській родині, дуже любив землю і природу. А чеський композитор Бедржих Сметана народився 2 березня 1824 року в містечку Літомпиль, розташованому на схід від Праги, був одинадцятою дитиною в сім’ї пивовара Франтішека Сметани і його дружини Барбари. Батько майбутнього (не лише чеського, але й згодом всесвітньо відомого) композитора був налаштований патріотично і дбав про те, щоб у дітей пробудився інтерес до чеського пісенного фольклору. У будинку часто музичили, в основному у формі струнного квартету, і батько ще в ранньому дитинстві навчив Бедржиха грати на скрипці. Однак вже незабаром він став віддавати перевагу фортепіано. А от далі ще цікавіші факти з біографії. Після закінчення навчального року в Йіглаві, Бедржиха віддали до гімназії в місті Німецький Брід. Там Сметана зблизився з Карелом Гавлічка-Боровським, майбутнім діячем чеського відродження, поетом і публіцистом. Як бачите, поєднання музики і слова, не лише у педагогіці, але й у реальному житті мають вплив на подальше формування громадянської позиції людини.

Для завершення освіти батько направив сина в місто Плзень, де жив їх родич — професор Йозеф Франтішек Сметана, активний діяч чеського відродження. У його будинку юнак ще більш захопився передовими ідеями, історією чеського народу, познайомився з творами чеських письменників і композиторів.

З трьох симфонічних поем, що виникли в Гетеборзі, найбільш самобутня друга поема — «Табір Валленштейна» (1859). Це перший великий симфонічний твір Сметани яскраво вираженого національного характеру. У ньому намітилися риси майбутнього симфонічного циклу «Моя Батьківщина». У той час в Чехії відбулися великі зміни. Сметана почав думати про повернення на батьківщину.

«ВЛТАВА» СМЕТАНИ,

Або «Куди тече ріка» Уласа Самчука ?

Ми послухаємо симфонічну баладу цього композитора, що має назву «Влтава» із циклу «Моя батьківщина» у класному професійному виконанні молодих артистів. До речі, мовою оригіналу пишеться так: VLTAVA Moja domovina. (В Інтернеті можна подивитися чудове симфонічне виконання великого симфонічного оркестру одного з навчальних закладів Чехії за наступним посиланням https://www.youtube.com/watch?v=l6kqu2mk-Kw і водночас за ці лічені 14 хвилин подумати про сенс і зміст твору «Куди тече ріка» Уласа Самчука — уривку з роману «Волинь»).

Для сучасних не байдужих і просто зацікавлених читачів, порівняно із часом життя самого У. Самчука, є чимало практичних можливостей для ознайомлення із його творчістю. Принаймні, в інтернеті можна послухати і деякі аудіо книги з творами цього автора. А зараз з електронного ресурсу https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3636 процитуємо фрагмент «Куди тече ріка» Уласа Самчука — уривок з роману «Волинь».

«Але ж куди насправді все то пливе? Та вода? Та ціла річка? Володько стоїть, руки заложені за спину, очі вперті в прозору, жовтаву воду, на обличчі задума. І враз приходить ще одна думка: а що, коли б отак. Піти за водою? Отак усе лугом та лугом… І куди б зайшов?» («Куди тече та річка». Самчук Улас. Уривок із роману "Волинь")

Куди тече та річка: це питання має не просто український, але й великий європейський контекст. Бо У.Самчук часто говорив і писав про Україну у великій і високоосвіченій європейській родині інших націй і народів. При цьому, незважаючи на прагнення до толерантності за мовними і національними ознаками, Улас Самчук завжди нагадував читачеві про те, що родом ми з України. Водночас у своїх творах він налаштований на широкий світогляд із загальнолюдськими цінностями. І підтвердженням тому є факт навчання Уласа Самчука в Українському Вільному Університеті у Празі. Тому й ми не можемо оминути увагою тему Влтави у однойменному музичному творі чеського композитора Сметани.

 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0

До речі, за інформацією Вікіпедії Влта́ва або «Велтава» (чеськ. Vltava нім. Moldau) — найдовша річка в Чеській республіці, притока Лаби. Довжина — 446 км, площа басейну — 28 090 км², що становить більше половини площі Богемії і близько третини всієї території Чеської республіки. І от тепер повернімося до того, куди пливе «вода життя» у творчості і життєписі Уласа Самчука? Жоден навчальний заклад з різних причин йому закінчити не вдалося, але він самотужки здобув освіту і досить непогано володів польською, німецькою, чеською мовами. У Празі Самчук прожив майже дванадцять років. З усіх 82 років в Україні письменник прожив лише 22 роки, решту часу перебував за кордоном, але сумував за Батьківщиною дуже сильно. Своє рідне село Самчук вважав центром Всесвіту. Загальновідомо, що тільки людина, що сприймає свою батьківщину як центр усього світу, може стати дійсно видатним творцем. За океаном йому навіть доводилося мести вулиці, аби заробити на кусень хліба. Та попри негаразди, він усе своє життя писав.

Тепер повернімося від жорстких тогочасних реалій до ідеї культурної Європи, яку на власному прикладі Улас Самчук зміг таки втілити у життя. Адже жив і писав свої твори у різних країнах, володів іноземними мовами.

Спробуємо оцінити красоту Чехії, де Улас Олексійович побував майже через століття після свого ідейного попередника композитора Сметани? Мене особисто приємно вражають ці фотографії ріки Влтави.

Влтава в Празі (панорама з Карлового мосту).

Влтава у Празі.

Влтава впадає у Лабу біля підніжжя замку Мельник

Чеські мотиви

у творчості Уласа САМЧУКА

Скажіть, а чи не нагадує вам ця європейська річка ВЛТАВА наш славетний, популярний серед нинішніх українців, величний Дніпро? Але куди тече та річка? ВЛТАВА за лічені десятиліття «припливла» до ідеологічної радянської окупації демократичної Чехії, яка стала «філією» СРСР під назвою Чехо-Словаччина? Саме у цій ідеологічно «модифікованій» країні прожив Улас Самчук? Хоча й не все так погано було, адже він навчався в Українському Вільному Університеті у Празі.

А от тепер подумайте, чому творчість Уласа САМЧУКА по праву можна образно назвати «мелодійною темою СМЕТАНИ» української літератури»? Цілком можемо припустити, що у Празі за ці 12 років Улас Олексійович знайшов час подивитися на те, куди тече велична й дуже символічна для історії та культури чехів ріка Влтава? Композитор Сметана теж тему батьківщини озвучив в образі ріки Влтава. Шкода, що ці великі лідери української і чеської національних культур трошки «розминулися» у часі, бо У. Самчук народився на століття пізніше. Хоча, з іншого погляду, навіть дати народження цих двох ідейно близьких митців музики і слова дуже схожі: СМЕТАНА — 2 березня 1824-го, САМЧУК — 20 лютого 1905 року. Але він як літератор (журналіст, письменник, публіцист) напевно замислювався над тим, куди тече ріка життя, навіть далеко від рідної домівки? (докладніше : https://dovidka.biz.ua/ulas-samchuk-tsikavi-fakti/ Довідник цікавих фактів та корисних знань dovidka.biz.ua Улас Самчук цікаві факти)

Думаю, якщо сьогодні створити екранізацію чи невеличку музично-театралізовану постановку на тему «Куди тече ріка» УЛАСА САМЧУКА, то без сумніву в якості музичного оформлення має прозвучати «Влтава» композитора СМЕТАНИ із її блискучими мажорно-оптимістичними життєстверджуючими фінальними акордами. А в якості міні-виставки дитячих колажів, малюнків, плакатів ми покажемо інтерпретації наших юних та молодих авторів-гуртківців.

Отож, за результатами проведеного дослідження сьогодні ми відкрили нове явище в українській журналістиці, публіцистиці, літературі і культурі. Адже нас, не байдужих і по-європейськи налаштованих сучасних українців поєднують важливі загальнолюдські цінності, які мають своє національне коріння в Україні.

УЛАС САМЧУК — мелодійна «тема СМЕТАНИ» в українській літературі.

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртків «Точка зору» та «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради,

член Національної спілки журналістів України, фіналіст онлайн-курсу з громадянської журналістики «СторіМейкер» (2019 р.)