пятница, 18 сентября 2020 г.

 

Творчість — складова миру

та життєвого успіху

Імпровізований ігровий прес-клуб на тему «Творчість — складова миру та життєвого успіху» провели учасники гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради спільно із 10-класниками 136-ї Харківської школи з нагоди двох важливих подій: міжнародного дня миру та дня позашкілля України.

Старшокласники як учасники прес-клубу дізналися про нові творчі можливості під час занять з основ журналістики, про сучасні фактори медіаосвіти, яка визначена пріоритетним напрямком діяльності освітнього процесу. Також 10-класники, серед яких є і наші автори-гуртківці, дізналися про переваги розвитку критичного мислення і вміння «фільтрувати» будь-яку інформацію, що є дуже важливим у реальному житті для кожної людини.

Цілком очевидно, що на рівні родини, школи та в інших суспільних відносинах основи толерантності серед підлітків та дорослих — це запорука мирного гармонійного співжиття. Серед ключових питань, що викликали найбільш жваве обговорення, пролунали репліки-роздуми про складові мирного співжиття та життєвого успіху сучасної молодої людини. Це, на думку старшокласників, наука, іноземні мови, література, культура, мистецтво, і, без сумніву, творчість у різних її проявах.

На згадку про цей цікавий захід, позитивним прикладом сучасної молодіжної творчості стало вручення члену гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Ростиславу Туркову диплому за участь у всеукраїнському конкурсі імені Уласа Самчука, під назвою «Мої враження від творчості/твору Уласа Самчука», що відбувся на базі Рівненського обласного краєзнавчого музею та Літературного музею Уласа Самчука (м. Рівне) за участі представників української діаспори з Канади.

Леонід Гапєєв,

керівник гуртка «Точка зору» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради, член Національної спілки журналістів України

Фото автора






пятница, 11 сентября 2020 г.

 

«ЧАСОПИС»-2020

НОВІ ІМЕНА

ТВОРЧОЇ МОЛОДІ

Знаковою подією для Слобожанщини на початку цього навчального року стала церемонія нагородження переможців обласного творчого конкурсу «ЧАСОПИС-2020» з нагоди міжнародного Дня солідарності журналістів. Серед переможців є юні та дорослі автори ЦДЮТ № 5 Харківської міської ради.

У приміщенні Харківського прес-клубу відкрив урочистості Олександр Голуб, заслужений журналіст України, голова правління ХОО НСЖУ. Він привітав усіх присутніх із професійним святом — Днем журналіста України, яке традиційно відзначають у червні, та розповів про те, як сьогодні втілюється у життя солідарність в межах журналістської спільноти на міжнародному і всеукраїнському рівні та безпосередньо на рівні кожної територіальної громади. Звичайно, тоді у червні через карантинні обмеження ніяких заходів з цього приводу не відбувалося. Втім, наші автори-юні кореспонденти дуже активно попрацювали, особливо під час карантину і запровадження дистанційної освіти. Вони створили матеріали для рубрики «Людина в карантині», що було опубліковано на блозі «ПРАВО ЗНАТИ — ЧАС ДІЯТИ!», створеному за ініціативи педагога, члена НСЖУ Леоніда Гапєєва. А ще їхні перші журналістські замітки і не тільки були оприлюднені на сторінках обласної газети «Трибуна трудящих», з якою ми з осені 2019-го налагодили конструктивну творчу співпрацю.

Продовжив естафету цього заходу «Часопису» 2020-го року творчий керівник школи практичної журналістики та медіаграмотності ГО «Харківський прес-клуб ринкових реформ», професор Європейської школи журналістики Юрій Хомайко. Із позитивним настроєм та цікавими побажаннями, адресованими дорослим колегам-журналістам та творчій молоді, яка зараз робить перші кроки у практичній журналістиці, Юрій Миколайович вручив нагороди досвідченим представникам засобів масової інформації Харківщини. Отож, тепер можна із радістю офіційно повідомити: нагородження переможців обласного творчого конкурсу серед журналістів «Часопис-2020» дипломами у яскравому дизайнерському та стилістичному оформленні та вручення оригінальних престижних статуеток, які за словами організаторів конкурсу, є найвищими нагородами журналістської спільноти обласного рівня, вже відбулося!

Цього разу, окрім досвідчених конкурсантів, відзначили наймолодших авторів у номінації «Вдалий дебют». Отож, дипломи переможців обласного творчого конкурсу серед журналістів «Часопис-2020» та престижні статуетки одержали юнкори гуртка «Моя майбутня професія» (а нині «Школа успіху») Ольга Зеленевич, Марина Харченко та Еліна Дробко. Остання авторка, через специфіку навчання у новому навчальному закладі, не змогла особисто взяти участь у цьому заході, тому вона отримає свою нагороду трошки пізніше. (Поки ці трофеї передано її матусі для надійного зберігання.)

Приємно згадати й про те, що Леоніду Гапєєву, автору і засновнику просвітницького блогу «ПРАВО ЗНАТИ — ЧАС ДІЯТИ!» вручено диплом переможця конкурсу та аналогічну нагороду у номінації «Кращий новий медіа-проект».

Леонід Гапєєв,

керівник гуртків «Моя майбутня професія», «Школа успіху» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради, 

член Національної спілки журналістів України, 

переможець обласного творчого конкурсу «Часопис-2020»

















суббота, 5 сентября 2020 г.



ДІЄВИЙ ЗАХИСТ
ПРАВ ЛЮДИНИ
СУДОВІ УРОКИ —
ПОВЧАЛЬНІ, НЕ ЖОРСТОКІ,
Або НАСТАВ ЧАС ДІЯТИ !

Скажіть, ви любите дітей? Поважаєте батьків, які прагнуть покращити матеріальний стан життя своїх маленьких членів сім’ї, з якими проживають однією родиною? Тоді ця невигадана історія стане корисною для усіх наших читачів, які зможуть у подібних випадках довести просту істину: чужих дітей не буває. А право на податкову соціальну пільгу на 2-х, 3-х та більше дітей стосується кожної працюючої людини. Адже держава надає можливість дещо збільшити рівень скромної зарплати працівника, яка у державному органі не «дотягує» до міністерської чи народно-депутатської, за рахунок законного зменшення податку із щомісячного доходу.
Коли порушуються ваші соціально-економічні права працівників та відповідальних батьків, тоді маєте шанс скористатися своїм конституційним правом на справедливий суд.
Ця стаття про те, як варто діяти у подібних випадках, аби у судовий спосіб досягти соціально корисного і позитивного результату, добитися правди і справедливості.

Думаю, кожна людина, опинившись у ситуації нашого героя сюжету, і працівник будь-якої організації, і державний службовець, почали би активно діяти, шукати правди та справедливості. На превеликий жаль, і досвідчені фахівці від подібних проявів чиновницької бездіяльності не застраховані. Чоловік, який перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі, виховує 3-х дітей, працює на посаді юриста відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, подав на ім`я начальника відділу заяву про застосування податкової соціальної пільги. При цьому додав усі необхідні документи. В заяві, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, він просив: застосовувати до нарахованої заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в підпункті 2 для працівників, які мають двох і більше дітей, віком до 18 років, пункту 169.1 статті 169 Податкового Кодексу України. Проте, листом від 23.09.2019 державний орган відмовив чоловікові у надані податкової соціальної пільги.
Яким був мотив відмови? Заявник не є рідним батьком дітей, що проживають в його сім`ї. Оскільки питання вирішити так і не вдалося, людина подала позов до адміністративного суду.

Стежкою правди є до суду шлях

Ухвалою судді від 25.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву ― 15 днів. Ухвала направлена на адресу відповідача та отримана ним 28.11.2019 року. Однак, відповідачем не подано до суду відзиву на позов. При цьому, у ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України є доволі цікавий нюанс: неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, адмінсуд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав. Судом встановлено, що позивач 18 вересня 2019 року звернувся до начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації із заявою про застосування податкової соціальної пільги. До заяви позивачем додано свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей та посвідчення багатодітної сім`ї.
А далі відбулося найцікавіше, коли в. о. керівника бухгалтерської служби бюджетної установи дезінформував свого керівника та спричинив збитки для працівника. У відповідь на заяву про застосування податкової пільги відповідачем надано пояснюючу записку від 23.09.2019 р. за підписом в. о. головного бухгалтера на ім`я начальника відділу райдержадміністрації. В тій записці зазначено, що відповідно до п.п.3 п.5 постанови КМУ від 29.12.2010 р. № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги», позивач не може користуватись даною пільгою. Ви запитаєте, чому чоловік не може отримати податкову пільгу? Оскільки, на думку в. о. головного бухгалтера, не є батьком цих дітей, які виховуються в його сім`ї. Бо, на переконання чиновника, підставою є надані свідоцтва про народження дітей, батьком яких є інша особа.

Як вирішувати колізії правових норм?

Які правові аргументи героя сюжету, батька з багатодітної родини можуть бути для нас корисними у подібних випадках?
Як часто трапляється на практиці, чиновники у випадку колізій різних правових норм (тобто юридичних суперечностей) чомусь застосовують підзаконні нормативно-правові акти замість законів, які мають вищу юридичну силу. Так, у ч.2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Зверніть увагу: йдеться про пріоритет саме Конституції та Законів держави, порівняно із підзаконними актами. Порядок надання, розмір податкової соціальної пільги та перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено статтею 169 ПК України, де пунктом 169.1 цієї статті визначено перелік податкових соціальних пільг.
Суд врахував формулювання Податкового кодексу (як Закону) про те, що право на отримання податкової соціальної пільги має особа, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, а у Порядку № 1227 (затверджений постановою Кабміну) зазначено по-іншому: «має двоє чи більше дітей віком до 18 років». Отже, Порядок № 1227, який є підзаконним нормативно-правовим актом, звужує права платників податків. А тому підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України. За висновком суду, якщо батько, який утримує двох чи більше дітей віком до 18-ти років та бажає скористатись правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.2 п.169.1 ст.169 ПК України, то разом із поданням до роботодавця заяви щодо її застосування надаються, крім документів, визначених у Порядку, ті документи, що підтверджують факт утримання ним дітей.
На підтвердження факту утримання 3-х дітей позивачем надано акт обстеження умов проживання від 27.09.2019 р., в якому вказано, що усі діти, їхні мати та батько мають постійне місце проживання та проживають за конкретною адресою однією сім`єю. Окрім цього, позивачем до матеріалів справи надано судовий наказ районного суду ще від 03.08.2018 р. про стягнення з іншої особи аліментів на утримання дітей та докази того, що мати не отримує ці аліменти у зв`язку з тим, що боржник їх не сплачує. Це підтверджується довідкою, виданою державною виконавчою службою. Також позивачем разом із заявою про застосування податкової соціальної пільги подано посвідчення багатодітної сім`ї від 12.08.2019 р.

Які аргументи та законодавчі норми знадобилися батькові з багатодітної родини, який разом із дружиною виховує 3-х дітей, аби оформити податкову соціальну пільгу?
У ст.1 Закону «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітною є сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, ― до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Статтею 3 цього Закону передбачено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі ст.8 Закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. А ще на підтвердження статусу багатодітної родини Постановою Кабміну № 209 від 02.03.2010 року затверджено Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї. Відповідно до п.2 цього порядку посвідчення є документами, що підтверджують статус багатодітної сім`ї і дітей з такої сім`ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом «Про охорону дитинства» та іншими актами законодавства.

Який можна зробити висновок щодо обґрунтованості вимог заявника та вчиненого проступку з боку в. о. головного бухгалтера? Як у подібних ситуаціях правильно було би зробити керівнику бухгалтерської служби бюджетної установи та керівнику того державного органу?
Слід було одразу звернутися усно до найближчого територіального органу Державної податкової служби, або письмово до ГУ ДПС області. Для того, щоби отримати відповіді на усі заздалегідь чітко сформульовані спірні запитання, як передбачено ст. 52, ст. 53 ПКУ стосовно надання податкових консультацій. На превеликий жаль, цього посадовці не зробили, і тут, щонайменше може на них чекати початок дисциплінарного провадження, яке застосовується до держслужбовців, що однозначно не є позитивним для перспективи на службі. Отже, отримавши 18.09.2019 року заяву позивача про застосування податкової соціальної пільги, відповідач повинен був застосувати таку пільгу з дня звернення із заявою у відповідності до діючих норм ПК України. Тобто, за висновком суду, відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді заяви позивача про застосування податкової соціальної пільги, оскільки така пільга не застосована. (докладніше рішення адміністративного суду від 20.01.2020 року: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86985829)

Нарешті, маємо справедливий фінал. Адміністративний позов батька із багатодітної родини про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії судом задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання його заяви від 18 вересня 2019 року. А ще суд зобов`язав відповідача застосувати податкову соціальну пільгу до нарахованої раніше заробітної плати з 18 вересня 2019 року.
Ось так, завдяки соціально активній життєвій позиції та грамотному застосуванню Законів чоловік та водночас батько з багатодітної родини здобув перемогу над вітчизняною бюрократичною системою. Отож, дієвий захист прав людини та право на справедливий суд є цілком реальними для кожного.

Леонід Гапєєв,
юрист, блогер,
член Національної спілки журналістів України

суббота, 20 июня 2020 г.


Музей під відкритим небом:
екскурсія віртуальна, задоволення реальне!

Колись автор цих рядків побував там на екскурсії ще у студентські часи, а яскраві враження залишилися на довгі роки. Тому виникла ідея поділитися можливістю дізнатися про цікаве із нашими молодими гуртківцями та їхніми батьками. Ось так втілюємо неформально і змістовно засади сучасного національно-патріотичного виховання. Цілком реально і абсолютно безкоштовно усі охочі і не байдужі змогли відвідати Національний музей народної архітектури та побуту України.
Він розташований на мальовничій околиці Києва, поблизу селища Пирогів. За свою вже сорокарічну історію він прийняв мільйони відвідувачів. Фондова збірка Музею налічує понад 70 тисяч експонатів. На території розміщено близько 300 пам'яток народної архітектури, датованих XVI − XX століттями.
Слобожанщина, Наддніпрянщина, Полісся, Подялля, Карпати і не тільки. Кожна мала Батьківщина нашої великої української родини, кожен регіон у різні пори року маю свою неповторну велич і красу. Варто подивитися і помандрувати Україною, тоді навіть захочеться плакати чи радіти, дивуватися і посміхатися тим, наскільки наша рідна країна дійсно багата своєю культурою та історією. І все це можна сприймати тепер більш сучасно. Завдяки таким екскурсіям в режимі онлайн.
А ще чудовий відеоряд і класне музичне оформлення додатково створюють позитивний настрій. Отож, долучайтеся до безкоштовної екскурсії онлайн https://www.youtube.com/watch?v=em8XYLdRm4Q, і отримаєте цілком реальні незабутні враження від побаченого.

Леонід Гапєєв,
керівник гуртків «Моя майбутня професія», «Точка зору» ЦДЮТ № 5, Харків


(фото автором зроблено під час віртуальної екскурсії)




























суббота, 13 июня 2020 г.




АРТ-МАЛЮНОК СЕЛА —
У ТРІЙЦІ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕМОЖЦІВ

Ще до початку карантину ми почали досліджувати творчість відомого у світі українського письменника, журналіста, публіциста Уласа Олексійовича Самчука. Про це чимало матеріалів на сторінці у ФБ ЦДЮТ, на авторському блозі, у газеті «Трибуна трудящих» підготовлено та опубліковано за ініціативи педагога Л. Гапєєва. І наприкінці цього навчального року маємо повідомити ще одну класну новину: арт-малюнок — інтерпретація на тему однойменного твору публіцистики Уласа Самчука 1941 ― 1943 років  (Волинь, 1942-й рік) нашої 8-річної авторки Софії Гапєєвої з гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 (м. Харків) помічена на всеукраїнському та міжнародному рівні поважними представниками української діаспори у Канаді.
За представлений арт-малюнок Софії Гапєєвої із використанням креативних дизайнерських прийомів із символічною назвою «Село, де серце відпочине» від керівництва КЗ «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради, від керівництва літературного музею Уласа Самчука (м. Рівне), від імені розпорядниці літературної спадщини і виконавиці останньої волі Уласа Самчука пані Оксани Бризгун-Соколик (Канада) член гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради, юна авторка Софія Гапєєва відзначається дипломом переможця всеукраїнського учнівського конкурсу імені Уласа Самчука «Мої враження від творчості/твору Уласа Самчука» (ІІІ місце) у номінації «Твір образотворчого мистецтва» з нагоди 115-ліття від дня народження письменника. У подарунок від організаторів конкурсу Софія отримала велику і красиву книгу ― сучасне видання роману У. Самчука «Волинь», сувенірну продукцію від Літературного музею Уласа Самчука (м. Рівне). (Побачити арт-малюнок «СЕЛО, ДЕ СЕРЦЕ ВІДПОЧИНЕ» можна за посиланням: ПРАВО ЗНАТИ — ЧАС ДІЯТИ ! блог Леоніда ГАПЄЄВА https://leonidgapeev.blogspot.com, 02.02.2020)

Дослідження творчості У. Самчука та участь наших авторів-гуртківців у цьому всеукраїнському конкурсі фактично міжнародного рівня є гарним проявом, позитивним прикладом не формального і дуже змістовного національно-патріотичного виховання сучасної української молоді.
Свого часу Улас Самчук не раз ставив акценти на повазі до важкої селянської праці. Водночас він дуже любив і цінував сільське життя, бо народився у заможній селянській родині. Через те землю він любив, обожнював, беріг, не продавав, а ще й людям він ідеї дарував… Ось так наша юна авторка створила свою ідею-інтерпретацію красивого життя у сільському стилі, що тепер стає актуальною темою відпочинку влітку. А мальовнича Волинь та Рівненщина, мала Батьківщина Уласа Самчука, своєрідна публіцистика сільського життя, стають тією душевною розрадою, якої так не вистачало тоді у часи другої світової війни. Відверто кажучи, цього бракує нині і нам, сучасним українцям?

Леонід ГАПЄЄВ,
керівник гуртка «Моя майбутня професія»
 ЦДЮТ № 5 Харківської міськради

фото автора















суббота, 6 июня 2020 г.





Як захиститися
від нав’язливої реклами?

Жорстке запитання, бо це є ознаки нашого часу. Людина, особливо в карантині, піддається шаленим маніпуляціям та нав’язливому інформаційному впливу з боку окремих рекламодавців. Але є прості способи захисту від цього.


Головне, навчитися критично мислити, вміти співставляти інформацію та факти із оціночними судженнями. Але сучасні рекламодавці «підмішують» усе підряд, аби споживачі інформації усе це «скоштували», особливо не замислюючись …
Про це та інше розмірковує наша авторка Катя Псарьова у своїй статті, опублікованій у газеті «Трибуна трудящих», яка своєю назвою трохи бентежить і навіть шокує або застерігає від ризиків: «Убивающая реклама». Проти пропаганди можна боротися схожими методами. Чи не так?
До речі, цю газету читають люди різного віку, які налаштовані на критичне сприйняття навколишнього світу. І це вселяє надію. 
Втім, зараз не будемо вас ні в чому переконувати, думайте самі і робіть правильні висновки…

Леонід  Гапєєв, керівник гуртка «Точка зору»
ЦДЮТ № 5, Харків










пятница, 5 июня 2020 г.



ДЕБЮТ У  «ТРИБУНЦІ»

ГРОМАДЯНСЬКА 
ЖУРНАЛІСТИКА ― ДІЄ !

Карантинні реалії не стали обмеженням у дієвій творчій роботі для юних кореспондентів. Попри велике інформаційне перевантаження університетськими завданнями для першокурсниці, майбутнього економіста, наш студкор Ольга Зеленевич з гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 міста Харкова наполегливо продовжує самовдосконалюватися у практичній громадянській журналістиці серед молоді. Бо цей напрямок сьогодні є доволі популярним у медіаосвіті.
«Вимушена самоізоляція»… Ці вирази ми сьогодні чуємо дуже часто чи не на кожному кроці. А Оля ще й ділиться власними публіцистичними роздумами і порадами із читачами газети. І, користуючись нагодою, напередодні нашого професійного свята Дня журналіста, хочу висловити слова вдячності на адресу Василя Васильовича ЧИГРИНА, відповідального редактора обласної газети «Трибуна трудящих» за активну громадянську позицію, висвітлення актуальних тем професійного розвитку і становлення сучасної молоді. Саме про ці актуальні проблеми Ольга Зеленевич  написала у  своїй статті, опублікованій у 20-му номері видання. До речі, автор цього репортажу і педагог, згадуючи свої студентські роки, теж спробував себе у ролі студкора (студента-кореспондента) газети «VIVAT LEХ!», і своє редакційне посвідчення досі зберігає…
А нині привітаємо нашу авторку Ольгу Зеленевич  із дебютом. Її матеріал побачив світ саме напередодні Дня журналіста.  І, насамкінець, ще один цікавий факт. У нинішніх умовах карантину «Трибунка» не ховається від читача «у самоізоляції», а навпаки продовжує виходити «в ефір», тобто постійно радує читача новим друкованим контентом, бо є відкритою для людей. Адже громадянська журналістика сьогодні ― діє.

Леонід Гапєєв,
керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5, м. Харків,
член Національної спілки журналістів України