ГЕРОЇЗМ

У ТВОРАХ

УЛАСА САМЧУКА

Що таке героїзм не з плакатів, рекламно-політичних роликів чи передвиборчих гасел, а у житті митця і кожної пересічної людини ? Відповіді на ці та інші питання шукали під час проведення ігрового ток-шоу «Героїзм у творах Уласа Самчука». Вперше старшокласники відкрили для себе поняття героїзму у конкретних творах, та у житті і творчості Уласа Самчука, відомого у світі журналіста, письменника, публіциста, громадського діяча і просто національно свідомої людини, чиє ім’я поки ще залишається не відомим для читачів Слобожанщини. Це відбулося під час заняття гуртка «Точка зору» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради на базі 136-ї школи. Окрім гуртківців, запросили і учнів 8-а класу.

Багато дискусійних питань обговорили під час цього літературно-публіцистичного і науково-практичного дослідження. Такі креативно проведені заходи ще тривалий час обговорюють наші школярі, чекаючи нової зустрічі. Отож, декілька слів про те, що відбувалося цього разу.

Поки одна група учасників ток-шоу створювала креативні малюнки із цитатами творів Уласа Самчука, друга група брала участь в обговоренні, а третя — в імпровізованому сценічному читанні його творів. А ще в якості запрошеного гостя і незалежного спостерігача виступив мій колега, вчитель історії та правознавства Олександр Васильцов, який водночас представляє новий напрям у діяльності ЗМІ Харківщини — громадське телебачення для педагогів «Фест-тв». Із «Фест-тв» наш гурток активно співпрацює у проведенні різних пізнавальних заходів, тому цікавим стало запросити правника й історика Олександра Васильцова до цього творчого дослідження творчості Уласа Самчука, в історичному та сучасному вимірі.

Дійсно, героїзм у житті і творчості Уласа Самчука — це і повсякденна праця, і постійне самовдосконалення, і конкретна спроба активніше включитися у життя, хоча й не тільки… Бо чимало актуальних і цікавих сьогодні ідей старшокласники змогли знайти, уважно слухаючи і голосно читаючи тексти деяких творів Уласа Самчука. А далі творче завдання дещо ускладнилося, додалося ігрових варіацій та інтерпретацій на теми різних сюжетів. Як показує практика (минулого року ми теж проводили такі творчі експерименти серед різних груп школярів) деякі твори, наприклад «Віднайдений рай» надовго зберігаються у пам’яті молоді. А от деякі деталі сюжету варто пригадати, тобто перечитати текст як першоджерело творчості автора.

— Чи змінилося ставлення до самого сюжету «Віднайденого раю»? А що думаєте з приводу отих книжок-манекенів та взагалі бібліотеки дерев’яної ? ― запитую у молоді. Тут і почалося справжнє жваве обговорення, виплеснули у простір приховані емоції, виник калейдоскоп думок і певних протиріч. Власне, такі цікаві моменти проведення занять є справжньою квінтесенцією незабутніх за своїми враженнями творчих досліджень.

— Ставлення до самого сюжету «Віднайденого раю» у мене особисто не змінилося протягом року. Текст цікавий і є над чим тут насправді замислитися, — розповідає учасниця гуртка «Точка зору» Олександра Гришко, яка минулого року брала участь в аналогічному творчому експерименті. Тільки тоді вона дізналася про сюжет вперше, а сьогодні має продовження власного дослідження. — Але ж книжки-манекени та взагалі бібліотека дерев’яна якось дивують та навіть дещо шокують, — продовжує свою розповідь старшокласниця. Пізніше Олександра Гришко остаточно завершила розпочатий ще у класі сюжет креативного міні-плакату із символічною назвою «Філософія Уласа Самчука», який тепер глибоко вражає глядача своєю глибиною змісту та емоційністю.

— Думаю, той пан адвокат Семен Плужник багато чого добився у своєму житті: популярності і визнання, грошей і слави, престижної роботи і багато клієнтів. І тому він має право та й взагалі цілком має рацію тримати у себе вдома те, що вважає за потрібне, — ось так вже захищає світогляд новоспеченого канадського адвоката українського походження інша учасниця ток-шоу, старшокласниця і активна учасниця гуртка «Точка зору» Катя Псарьова. До речі, вона за цей рік встигла досягти значних успіхів у журналістиці. Тому дивиться на озвучену проблему більш сучасним поглядом. Бо, за її спостереженнями, сучасна молодь та й взагалі сучасне суспільство у першу чергу робить ставку саме на здобуття популярності і визнання, грошей і слави, престижної роботи і подібних фінансово вигідних здобутків.

Поки йде активне обговорення інша учасниця гуртка, трошки молодша за присутніх 8-класників 10-річна учасниця гуртка Софія Кочура тихо створює свій малюнок. Потім її цікаві ідеї як цитати і власні думки втілилися у зображеннях та тектовках малюнку. «Героїзм сьогодення» у виконанні Софії — креативний сюжет, який нагадує малюнок-колаж — виражений у тому, щоби виховувати не тільки своїх дітей, (приємно, що роботу педагогів помічають представники молоді), адже героїзм — це допомога іншим і повсякденна праця…

Цікаві думки молоді спонукають до більш глибоких роздумів, аби за словами самого У. Самчука, ми змогли включитися активно у життя. У простір сучасності.

ПРО ПАТРІОТИЗМ І НАЦІОНАЛЬНУ ІДЕЮ

Відверто кажучи, самого автора цього дослідження і творчо-педагогічного експерименту (як педагога і свідомого громадянина) турбує те, що по суті є проблемою більш глибокою за своїм соціальним сенсом і змістом. Як показані патріотизм і національна ідея, героїзм наших днів у сюжеті «Віднайденого раю»? Складається таке враження, що справжній героїзм продемонстрував на власному життєвому прикладі сам Улас Олексійович Самчук. Одразу особисто себе він активно задіяв до життя, подолавши сотні кілометрів, аби зустрітися із давнім другом і однодумцем Семеном Плужником. Але ж далі, під час їхнього спілкування після 16 років мовчання і невідомості, скільки він не намагався активізувати свого співрозмовника на більш відверту розповідь, той уникав цього? Невпевненість у завтрашньому дні, відсутність нащадків через суцільну кризу, згубний тотальний песимізм… Ось те, що залишилося від людини, нині успішного адвоката, через 16 років? Чи автор цих рядків має рацію, чи якось занадто налаштований критично до головного героя сюжету?

Однозначно стає зрозумілим, що глибина роздумів і почуттів, прагнення до патріотизму і захист людської гідності — ці та інші чинники людини більш характерні для самого Уласа Самчука як автора сюжету «Віднайденого раю». А його головний герой є, на превеликий жаль, показом та проявом тогочасних тенденцій, коли прийшовши до влади, грошей чи слави люди кардинально змінюються. Не у кращому розумінні цього. Але то вже інші реалії життя. І в подібному соціумі Улас Самчук, нерідко виступаючи із критикою на адресу «своїх», ризикував залишитися не зрозумілим, до кінця не сприйнятим серйозно серед свого оточення. Бо у будь-якому соціумі не люблять пророків-правдошукачів у своїй вітчизні. Цю аксіому доводити не потрібно. Але, з іншої точки зору, досвід Уласа Олексійовича Самчука як журналіста, публіциста, письменника, громадського діяча і просто національно свідомої людини, для якої людська гідність гармонійно пов’язана із усіма чинниками прояву героїзму як повсякденної праці, коли через різні фактори життя, стає дуже не легко робити свою справу, для нас дуже цінним є саме сьогодні. Мабуть сам У. Самчук думав у 20-му столітті далеко на перспективу про роль і місію молоді у вдосконаленні суспільства, розбудові власної держави. Саме тому ми сьогодні активно задіяли нашу молодь до цих творчих досліджень. Теж, із поглядом на перспективу.

УСЕ ПІЗНАЄТЬСЯ В ПОРІВНЯННІ?

За словами великого Сократа, усе пізнається в порівнянні. Тому автор цього дослідження вирішив звернутися до словників та інших джерел, де тлумачиться поняття «героїзм», «герой». Це найвище виявлення самовідданості й мужності під час здійснення видатних за своїм значенням дій. Героєм є особа, що проявляє вищу форму мужності, розв'язує суспільно значимі конфлікти, яка за свої досягнення чи якості розглядається як ідеал, приклад для наслідування. Герой береться за розв'язання, як правило, виключних за своїми масштабами і труднощами завдань. Він бере на себе підвищені обов'язки і більшу відповідальність, ніж люди, які керуються загальноприйнятими нормами поведінки. (http://slovopedia.org.ua/42/53395/280048.html; https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B9; http://sum.in.ua/s/gherojizm)

Думаю, багато серед озвучених моральних, психологічних та інших важливих чинників цілком характерні для особистості У. Самчука. Героїзм його творів гармонійно поєднаний із його дуже цікавою та насиченою автобіографією, із його вольовою, творчою та креативною для свого часу особистістю. Хоча не буду робити певну ідеалізацію його постаті, оскільки сам Улас Олексійович не полюбляв створювати із своєї персони кумир. Навпаки, він говорив про необхідність формування активної і соціально відповідальної людини серед широкого загалу. Тому героїзм у творах У. Самчука не може бути поставлено у залежність від соціально-політичної вигоди, чи діючої влади. Бо насправді у сучасній журналістиці говорити правду є справою ризикованою. Але в цьому теж є героїзм наших днів, який головним лейтмотивом творчості та громадянської позиції людини має сформувати серед сучасної молоді громадян, гідних своєї родини і країни. Це, до речі, теж є проявом людської гідності, про що згадується дещо іншими словами у «Героїзмі наших днів». Тоді наші старшокласники згодом стануть Людьми з великої літери, у гарному сенсі цього слова. І не виключено, що коли ми повернемося до проведення цього творчого експерименту через деякий час, то чимало серед нинішніх старшокласників пригадають і про героїзм наших днів, і про віднайдений рай у творах митця. Але кожен це зробить у власних інтерпретаціях на теми сюжетів Уласа Самчука, у контексті особистих життєвих спостережень.

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Точка зору» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради, член Національної спілки журналістів України, фіналіст онлайн-курсу з громадянської журналістики «СторіМейкер» (2019 р.)

фото автора