НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
У ТВОРЧОСТІ УЛАСА САМЧУКА:
НЕФОРМАЛЬНИЙ ПОГЛЯД
(науково-практичне
педагогічне дослідження)
Нерідко ми говоримо про те, як запроваджувати у сучасній освіті
засади національно-патріотичного виховання. Із формальної точки зору, усе
виглядає більш-менш зрозумілим. Для цього достатньо відкрити деякі
нормативно-правові акти та відповідно процитувати потрібні тези. Але ж темою цього дослідження є саме не
формальний погляд до національно-патріотичного виховання взагалі, та й у
творчості Уласа Самчука, зокрема.
В контексті гуртків позашкільної освіти «Точка зору» і «Моя
майбутня професія» автором зроблено акценти на формування таких вмінь і навичок
як навчитися вільно мислити, читати і вдумливо писати. Але чомусь мало говоримо
про те, як навчитися мислити. Як зрозуміти засади національно-патріотичного
виховання в сучасних умовах розвитку держави і суспільства? Спочатку була думка
чи технологія проведення різних заходів? В контексті нинішніх реалій на
переконання автора цього дослідження першоджерелом є вміння творчо і критично
мислити. Саме тому і було обрано шлях ознайомлення із творчістю письменника,
журналіста і публіциста, громадського діяча Уласа Самчука. Адже для нас,
сучасних авторів і читачів, вартий уваги його практичний досвід, тобто його
вміння формувати власну життєву позицію і грамотно формулювати власну думку,
досить не типову і критичну для того часу. Він є прикладом того, як треба
переконливо відстоювати власну позицію, донести до цільової аудиторії свою
точку зору. Він не боявся бути не зрозумілим, не завжди мав підтримку у колах
патріотично налаштованої інтелігенції того часу. Адже намагався зробити головне
— створити людину нового світогляду, соціально відповідальну за долю країни і
власне життя. Це є безперечною ефективною передумовою майбутньої журналістської
професії.
Аналітична розробка є науково-методичною роботою,
науково-практичним дослідженням, публіцистичним нарисом за своїм стилем.
Ключовим питанням є фактичний матеріал з життя і творчості У. Самчука, яскраві
твори малої прози цього автора в контексті національно-патріотичного виховання
молоді в сучасних умовах розвитку держави, розбудови громадянського
суспільства.
Актуальність та принципова новизна цієї роботи полягає у
багатоаспектності предмету дослідження.
Це, насамперед, погляд на життя і творчість У. Самчука з позиції
формування соціально активної людини, якій дуже не просто було виживати і
формувати свою особистість під час гітлерівської окупації України. З точки зору
сучасної освіти актуальність та соціальна цінність цього дослідження полягає у
тому, що основи журналістської професії та її популяризація серед шкільної
молоді, розвиток лідерських якостей підростаючого покоління нерозривно
пов’язані із формуванням національної свідомості, або національної
самовизначеності. Автором цього науково-публіцистичного дослідження висвітлено
власну громадянську позицію у контексті орієнтації на модернізацію системи
освіти, пошук та формування європейських цінностей серед читачів, які
зорієнтовані на більш-менш демократичні погляди. Адже на підставі Основного
Закону Конституції України в Україні заборонена цензура. Кожен має право на
свободу думки й слова, вільне вираження своїх поглядів, вільне збирання та
поширення інформації. Саме тому під час проведення одного із семінарів для
педагогів позашкільної освіти пригадується дуже змістовна і несподівана
дискусія, коли було висвітлено навіть зовсім протилежні точки зору на життя і
творчість Уласа Самчука. Саме так, у палкій дискусії народжується критичне
світосприйняття, кожен знаходить свою істину. Втім, зараз зупинимо увагу на
факторах національно-патріотичного виховання сучасної молоді з позиції не
формальної. Адже будь-яке явище має в собі певний зміст. Отож, поміркуємо про
людяність. Тут варто згадати вислів Уласа Олексійовича Самчука про те, що будь-який
автор може бути хто знає скільки разів пролетарським чи національно
зорієнтованим письменником, але багато чого залежить від його людської сутності
особистості.
Публіцистичність викладення матеріалу з літературної та
журналістської точки зору має наблизити читача до роздумів та діалогу. Наукова
складова цього дослідження полягає у всебічному дослідженні різних джерел
інформації, формування авторського мислення, які нерозривно пов’язані із
публіцистичним стилем викладення матеріалу. Цілком усвідомлюючи те, що не
можливо «охопити» все й одразу, автор дослідження спробував знайти цікаві й
актуальні теми для роздумів. Проблематика різних питань зачіпає сучасне життя
підлітків, привертає увагу дорослих до можливого їх вирішення…
Життя складається з
біографії?
Для
початку поговоримо про банальні, на перший погляд, речі. Адже варто дослідити
біографію, з якої формується життя суспільно значимої авторитетної особистості.
За свої 82 роки життя (1905 — 1987) ця людина і митець
складають цікаві факти для нас, сучасних досідників.
Улас
Олексійович Самчук — український прозаїк. Народився 20 лютого 1905року в
селі Дермань на Рівненщині. Навчався в Бреславському (нині Вроцлавському)
університеті. Пізніше переїхав до Чехо-Словаччини, де навчався в Українському
вільному університеті в Празі. Перше оповідання У. Самчука "На старих
стежках" видруковане у варшавському часописі "Наша бесіда" 1926
року, а з кінця 20-х років він вже активно співпрацює з українськими
літературно-художніми часописами. Трагедія голодомору 1932 — 1933 pоків в
Україні стала тематичною основою його роману "Марія" (1933). В 1932p.
написаний також політично загострений роман "Кулак", в якому автор
показує абсурдність насильницької колективізації
радянської частини нашої історії. Одним з визначних досягнень української
літератури стала тетралогія У. Самчука "Волинь" (1928 — 1937) —
розлоге епічне полотно, яке зображує буття українського селянина в добу воєн та
революцій. Головний персонаж твору, Володька Добенко, через усі життєві
катаклізми проносить віру в незнищенність народу. Героїчна історія
Закарпатської України відображена в патріотичному романі "Гори
говорять" (1936). У роки німецької окупації письменник продовжує
культурно-просвітницьку роботу на посаді редактора газети "Волинь".
Проте, вже 1943–го він був заарештований нацистами за свої
патріотичні переконання. В післявоєнний час письменник переїздить до Канади, де
публікує перший том трилогії "Ост" — "Морозів хутір" (1948), а вже другий
роман — "Темнота" побачив світ 1957 року, третій "Втеча від себе"
— 1982 року. У. Самчук відомий також як автор спогадів:
"На білому коні" (1955), "Чого не горить вогонь" (1959),
"На коні вороному" (1975), "Плянета Ді-Пі" (1979). Помер 9 липня 1987р. в Канаді.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО
УЛАСА САМЧУКА
Будь-яке явище в українській літературі і
культурі, в педагогіці та освіті в цілому цікаве для дослідження з точки зору
його новаторства. Серед українських літераторів ім’я Уласа Самчука сьогодні у
часи культурно-духовного та соціально-політичного відродження нашої держави має
знайти своє достойне місце в українському соціумі. Тому для учасників позашкільної освіти та й більш дорослих читачів
варто звернути увагу на деякі цікаві факти. Таку інформацію автору цього дослідження вдалося знайти у
«Довіднику цікавих фактів та корисних знань» (DOVIDKA.BIZ.UA
Довідник цікавих фактів та корисних знань.
Відомий сьогодні далеко за межами рідної країни талановитий
український письменник Улас Самчук народжений в родині заможних і працьовитих
селян. Ще з дитинства навчився цінувати землю. Улас був третім з п’ятьох дітей
в родині. Перше оповідання “На старих стежках” письменник опублікував у 1926
році у варшавському виданні “Наша бесіда”. Не дивно, що Улас Самчук і досі
залишається маловідомим, бо тодішня радянська влада віднесла його до списку “українських
буржуазно-націоналістичних письменників”, прославляючи тих, хто догоджав їй
своїми пролетарсько-інтернаціоналістськими творами. Жоден навчальний заклад з
різних причин йому закінчити не вдалося. Отож він самотужки здобув освіту і
досить непогано володів польською, німецькою, чеською мовами. У Празі Самчук
прожив майже дванадцять років. З усіх 82 років в Україні письменник прожив лише
22 роки, решту часу перебував за кордоном, але сумував за Батьківщиною дуже
сильно. Настільки сильною було його психологічне тяжіння до рідного соціуму, до
рідної країни, що своє рідне село Дермань Самчук вважав центром Всесвіту.
Загальновідомою є така думка, що тільки людина, що сприймає свою батьківщину як
центр усього світу, може стати дійсно видатним творцем. Принаймні, сучасні
психологи та філологи багато в чому можуть у цьому погодитися. Адже з позиції
сучасного автора і читача особисто можу однозначно сказати про враження від
його новел: сюжети реально захоплюють силою думки і енергетикою подій
тогочасного життя. Хоча інший в чомусь
несподіваний факт ще більше доводить те, наскільки люди сильні духом достойні
називатися героями свого часу. Незважаючи на будь-які життєві труднощі йому
хотілося писати і розповідати про тодішнє життя людей за кордоном. До речі, за
океаном Уласу Самчуку навіть доводилося мести вулиці, аби заробити на кусень
хліба. Та попри негаразди, він усе своє життя писав. Чимало його творів мають
мемуарний характер.
А тепер наведу інший не менш приголомшливий факт про те, що Улас
Самчук дійсно великий письменник. Про це свідчить подання його кандидатури на
отримання Нобелівської премії. На превеликий жаль, не на його користь зіграла
свою роль міжнародна бюрократія. Він не удостоївся цієї престижної нагороди з
банальної причини: не мав перекладів і проживав не у своїй державі…
За часів СРСР та Радянської України письменник більшовицьку
ідеологію категорично не сприймав. Саме Улас Самчук вперше розповів всьому
світу про боротьбу за незалежність України, яку вели бійці УПА, а також про
Голодомор як засіб та фатальну спробу знищити українську націю за допомогою
винищення сільського населення. Сьогодні дехто може по-різному це сприймати.
Втім, не менш цікавим є те, що У.Самчук не йшов шляхом вигідної «гри», коли
оспівують так звану «цільову аудиторію», роблячи приємне тим, про кого чи для
кого пишуть, аби заробити більше прихильників та потенційних покупців
літератури. Навпаки, у його творчості не було так званої комерційної мети чи
тогочасної політичної вигоди. Говорити про те, що думаєш, щиро і правдиво. Ось
прикметна ознака його стилю і змісту творів, які нерідко вражають своєю
жорсткою критичною нотою. Публіцистика, породжена фактами. Саме так можу
охарактеризувати його стиль, говорячи мовою власного авторського сприйняття з
точки зору сучасного читача. Так і на переконання деяких дослідників у творах
Самчука можна зустріти чимало критики на адресу українського народу. Він
говорив, що власних талановитих людей українці цінувати не вміють: замість
поваги і підтримки з боку народу знакові особистості отримують тільки брехню
про себе, приниження і в кінцевому результаті виявляються відкинутими на
узбіччя культурного життя.
Іншим об’єктивним фактом, який можна назвати своєрідним корінням
журналістики і публіцистики в його творах є те, що цей літератор є засновником
і першим редактором газети “Волинь”, першого і найбільш популярного друкованого
видання на окупованій гітлерівцями українській території. На сторінках газети
редактор, не соромлячись, ділився власними думками про становище України того
часу і необхідності боротися за краще майбутнє своєї нації і держави. Як твір,
що має велике значення для пробудження української самосвідомості, роман
“Марія” неодноразово виключався зі шкільної програми вивчення літератури.
Дещо з особистого життя…
Наскільки вдається митцям самореалізуватися у
творчості, гармонійно поєднуючи це із власним особистим життям? Погодьтеся, це є дуже дискусійне питання.
Самчук товаришував з Оленою Телігою. Після знайомства в Празі між
молодими людьми виникла міцна дружба. Нерідко в своїх спогадах літератор пише
про цю дивовижну жінку. Дружба тривала аж до самої смерті Теліги в окупованому
фашистами Києві. Сміливість поетеси, її екзальтована натура і жіноча
привабливість високо цінувалися Самчуком. Згодом у Празі Самчук одружився в
перший раз. Обраницею письменника стала Марія Зоц, яка дуже сильно любила свого
чоловіка. У шлюбі пара прожила 12 років, Уласа Марія пам’ятала все своє життя.
Письменник в свою чергу сильно переживав, що не може дати дружині тихе сімейне
щастя, із затишним будиночком і дітьми. (Чомусь читаючи про ці факти з його
біографії знову пригадую сюжет новели «Віднайдений рай», де канадський адвокат
таки знайшов цей «земний рай» із дружиною і великим лімузином, затишною
домівкою і псом Тираном, але навряд чи зміг при цьому стати повноцінно
щасливим…) Втім, звернімося до іншого факту з особистого життя Самчука. Другою
його дружиною стала Тетяна Чорна-Прахова. Об’єднував подружжя дійсно
магнетичний зв’язок. Протягом тривалого часу письменник обіцяв собі, що не
думатиме про заміжню жінку з двома дітьми від першого шлюбу, але кінець кінцем
нова сім’я була створена. У 1948 року подружжя виїхало в Торонто, де вони і
жили до кінця днів.
Мала проза Самчука: віднайдений рай для читача?
Аспекти національно-патріотичного виховання,
як не дивно, яскраво вимальовуються у малій прозі Уласа Самчука. Отож, наведу
не менш цікаві факти із освітнього процесу на Слобожанщині, в Україні третього
тисячоліття. Автор дослідження безпосередньо брав участь у створенні цього
просвітницького цікавого процесу.
Протягом навчального року у ті холодні й
морозні зимові дні, коли за повідомленнями ЗМІ в різних містах України пройшли
акції протесту через відсутність опалення і газу в домівках, напевно кожній
людині хочеться знайти затишку й комфорту. Душевного тепла
й порозуміння. Саме такою приємною творчою несподіванкою для старшокласників
136-ї харківської школи під час заняття гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5
Харківської міськради стало перше знайомство із творчістю УЛАСА САМЧУКА.
Відомого письменника, редактора і журналіста, громадського діяча ХХ століття,
ім’я якого через більшовицьку ідеологію було незаслужено викреслено з
української історії, літератури і культури, журналістики і публіцистики. Втім,
життя поступово вносить в це явище свої позитивні корективи.
Перше знайомство, немов перше побачення? Пригадайте свою
молодість, шановні дорослі читачі. Ті неповторні захоплення й емоції. Бо саме
такі схожі враження могли відчути наші старшокласники, коли стали учасниками
своєрідної творчої лабораторії під час читання і дослідження новели
«Віднайдений рай» Уласа Самчука. Цей твір обрали не випадково. Адже цього тижня
Україна відзначає День гідності і свободи. Тому для молодих авторів знайомство
із життям і творчістю Уласа Самчука є своєрідним лейтмотивом національно-визвольної
боротьби сьогодення, спроби переосмислення свого місця в соціумі, в державі і
суспільстві. До речі, в новітній українській школі, за словами гуртківців, поки
немає й згадки про Уласа Самчука. Саме тому на позашкільних заняттях про це
ім’я підлітки дізналися вперше.
Помандрувавши бібліотеками столиці Слобожанщини, автору цих рядків
поки що не дуже пощастило знайти твори малої прози Уласа Самчука. Вдалося
дістати роман-трилогію «Волинь», а от новели та оповідання довелося самотужки
шукати у безмежному інтернеті.
У пошуках «Віднайденого раю»:
аудіокнига у виконанні старшокласниць…
«Віднайдений рай»… Цей твір одразу спокушає своєю назвою. Напевно,
поєднання журналістики і письменництва у творчості автора дають свій
неповторний результат! Цей сюжет глибоко вражає своєю яскравою образністю,
актуальністю і публіцистичністю. Особливо шокує парадоксальністю. Товариші, що
нарешті зустрілися через 16 років поневірянь, так і не змогли почути одне
одного у змістовній відвертій розмові? Є гостинність, комфорт, великий лімузин,
його дружина і пес Тиран… Але немає нащадків, хто би родовжив ту адвокатську
справу. Стоять собі похмуро на полицях суворі канадські державні закони, а
вікна міцно зачинені від чужих поглядів та потойбічного світу? Ось так знайшов
свій «рай цивілізації» головний герой сюжету. Але чи знайшов свій земний рай
сам автор? Ці роздуми заінтригували і викладача, і присутніх молодих читачів…
Прочитавши текст наодинці, дівчата, за задумом педагога, створили
маленьку творчу імпровізацію. Продемонстрували присутнім своєрідну
міні-аудіокнигу: з 6 сторінок тексту на кожній обрали собі найцікавіші
фрагменти, які читали вголос. Чесно кажучи, спробував себе в якості читача і
глядача. Можу вас запевнити: для першого разу вийшло досить непогано!
Наші гуртківці та водночас молоді автори вивчають основи
журналістики і літературної творчості. Одні з них пробують себе вперше на
публічних теренах творчості, а деякі вже змогли успішно проявити себе в різних
проектах і конкурсах. Отож, багато чого ми обговорили на занятті. Мене особисто
теж дуже вразили певні елементи сюжету. Спитаєте, які саме? Не варто саме зараз розкривати усі секрети
нашої творчої лабораторії. Бо головною загадкою цього заняття, питанням на яке
шукали відповіді, є той віднайдений рай…
Відкрию лише один секрет. Національно-визвольна боротьба в житті і
творчості Уласа Самчука може мати не звичні й дещо не типові для багатьох нас
читацькі інтерпретації…
«Полювання» за справжніми книжками,
або про аспекти сучасного читання…
До речі, про саме читання. Сьогодні багато з нас потроху стали
забувати, коли востаннє тримали в руках справжню книгу? Автору цього
журналістського та
науково-публіцистичного дослідження дуже хотілося
продемонструвати собі та іншим, що любов до книги ще не згасла серед широкого загалу.
Ввечері прослухав в інтернеті роман «Марія» у форматі уривків твору з
аудіокниги, яка розповідає про життя, знайомства, зустрічі й кохання селян того
часу, а в 13-му розділі присвячена Голодомору 1932-33 років. Класні речі?!
Хоча, таке враження складається лише на перший погляд. Бо сучасні інформаційні
ресурси та технології ніяк не замінять справжньої книги. Тієї своєрідної живої
книги, що створює можливості для змістовного спілкування про вічне, духовне і
земне. І поки молоді автори пішли після заняття із певними роздумами, педагог
теж досі переймається особливостями національно-визвольної боротьби дослідників
творчості малої прози Уласа Самчука із державницькими реаліями та не дуже
радісними справами у царині культури. Наприклад, у харківських бібліотеках дуже
мало книжок цього автора. В основному є роман «Волинь», а інших книжок чомусь
немає?
…Пошук «віднайденого раю» продовжився у своєрідному «полюванні» за
публіцистикою Уласа Самчука. Під
монотонний гуркіт коліс потяга метро після занять стрімко поспішаю до
харківської обласної універсальної бібліотеки, розташованій по вул.
Кооперативній. Приємна річ! Там читачів обслуговують безкоштовно. А на мене
особисто там вже зранку чекає (аби потрапити на деякий час додому) серйозний
«Документ доби»: публіцистика Уласа Самчука 1941― 1943 років, видання 2008 року
Державного архіву Рівненської області та науково-редакційної групи області
«Реабілітовані історією»…
про ЩОРІЧНИЙ
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС,
ПРИСВЯЧЕНИЙ ТВОРЧОСТІ
УЛАСА САМЧУКА
Іншим яскравим прикладом і
фактом національно-патріотичного виховання на основі творчості У. Самчука є
досвід Національного університету «Острозька Академія» у популяризації
творчості цього митця. Отож, декілька слів про цей всеукраїнський конкурс. У
жовтні 2018 року в Національному університеті “Острозька академія” стартував
конкурс “Визвольна боротьба у творчості Уласа Самчука”. Долучитися до цього
заходу всеукраїнського рівня змогли школярі, студенти та аспіранти з усієї
країни. До речі, цей захід в Україні вже відбувається не вперше. Так і
цьогорічний (відбувався протягом 2018-19 навчального року) конкурс проводився
за кількома номінаціями: краща наукова робота, учнівський твір та публікація у
мас-медіа. Отже, у такий спосіб організатори проекту заохочують молодь вивчати творчість
видатного українського прозаїка, а разом з тим історичні події, які впливали на
долі людей. Про це розповіла журналістам представниця оргкомітету конкурсу та
проректор “Острозької академії” Руслана Каламаж. Для участі в конкурсі учасники
мали можливість надіслати анкету-заявку та конкурсну роботу до 10 лютого 2019
року. До речі, ідея культурного, громадського та духовного об’єднання
українців, розкиданих по всьому світі, часто лунала не тільки у творчості Уласа
Олексійовича Самчука. Адже, сьогодні у третьому тисячолітті, вона знайшла своє
практичне втілення у життя. Іншими словами, як говорять журналісти сьогодні
відбувся зворотній зв’язок поколінь. Адже в “Острозькій академії” конкурс
відбувся за підтримки та з ініціативи родини Соколиків - єдиних розпорядників
спадщини Уласа Самчука. Вони, зокрема, надали Острозькій академії ексклюзивне
право перевидавати твори прозаїка в Україні, а також проводити серед молоді
конкурс, присвячений творчості цього видатного письменника.
Продовженням цього конкурсного проекту стала інша цікава ініціатива. Наприкінці
2019-го вперше в Україні стартував всеукраїнський конкурс для школярів,
присвячений популяризації творчості У. Самчука. Літературинй музей Уласа Самчука
на Рівненщині спільно з Оксаною Соколик, розпорядницею спадщини великого митця
з України цього разу започаткували конкурс серед юних авторів-дослідників та
популяризаторів творчості У. Самчука одразу в кількох номінаціях. Своєрідним «ноу-хау»
культурно-мистецького проекту є можливість для юних і молодих авторів шкільного
віку здивувати і зацікавити глядачів своїми малюнками, які присвячені
літературній, журналістській і публіцистичній творчості всесвітньо відомого автора,
який поки ще є незаслужено забутим в Україні.
Іншим аспектом національно-патріотичного
виховання в сучасних умовах є право нації на самовизначення. Не формальним і
дуже цікавим є роздуми про героїзм з точки зору самого митця Уласа Самчука.
ГЕРОЇЗМ — ЦЕ Є ПОВСЯКДЕННА ПРАЦЯ
У ТВОРЧОСТІ УЛАСА САМЧУКА
У листопаді в Україні відзначаємо чимало різних дат: всесвітній
день молоді, день гідності і свободи, пам’ять про голодомор 1932― 1933 років.
Ви запитаєте: чим усі ці події пов’язані між собою, що мають спільного? Йдеться
про національну ідею як право нації на самовизначення. У творчості Уласа
Самчука це спонукає читачів до самопізнання, самоаналізу та подальших роздумів
для кожної людини.
Героїзм та визвольна боротьба у творчості Уласа Самчука гармонійно
пов’язані. Рідкісна книга під назвою «Документ доби»: публіцистика Уласа
Самчука 1941― 1943 років», видання 2008 року Державного архіву Рівненської
області та науково-редакційної групи області «Реабілітовані історією» включає
тогочасні передовиці, репортажі, фейлетони, опубліковані ним у газеті «Волинь»
та інших легальних українських часописах періоду німецької окупації 1941 ― 1943
років. Фактично цю унікальну збірку можна вважати завершеним
журналістсько-мистецьким та публіцистичним доробком автора, теми якого особливо
актуальні сьогодні в ХХІ столітті.
Сюжети «Документів доби» по-різному можна сприймати сьогодні.
Звернімо увагу на деякі з них з позиції пошуку цінностей сучасної людини, права
нації на самовизначення, конституційного права кожної людини на свободу думки і
слова, вільного вираження своїх поглядів.
Героїзм є повсякденною клопіткою працею у творчості Уласа Самчука.
Це є помітним не лише у життєписі автора. У різних джерелах можна чимало
дізнатися про те, як відомий далеко за межами України письменник, прозаїк,
журналіст, публіцист, головний редактор газети «Волинь» Улас Самчук вмів
наполегливо і завзято паралельно працювати над різними творами. Інакше кажучи
сучасною мовою, автор вмів самоорганізуватися, щоб вдало працювати над різними
проектами. А ще, на думку сучасних дослідників, письменник намагався відійти
від ідеологічних схем, не заангажовано представити реалії тодішнього
українського життя. Принаймні величезний життєвий досвід давав йому змогу це
зробити. Однак такий підхід викликав незадоволення серед частини
націоналістично налаштованої української еміграції. (докладніше: «Літописець
українського простору», 18.02.2015, Петро Кралюк, доктор філософських наук, професор
Національного університету «Острозька академія» https://dt.ua/SOCIETY/litopisets_ukrayinskogo_prostoru.html).
Як можна свідомо жити сьогодні?
Для нас сьогодні цікавими і співзвучними сучасним реаліям є окремі
думки автора у статті «Свідомо жити». Спробуємо осмислити деякі речі з точки
зору культурних та духовних цінностей сучасної людини. З позиції пошуку тих
цінностей, що можуть нас поєднати і згуртувати? «У час, який переживаємо, немає
більшого нещастя, як розгубленість, непевність, невиразність, брак певної
яскравої мети… Всі ці паралізуючі творчу людську ініціативу чинники — це те
перше і основне, на що мусимо звернути нашу увагу. Бо свідома людина не повинна
і не сміє опинитися у безвихідному становищі…» Далі автор розмірковує про
відносини людини і держави, тобто Батьківщини. Нині можна почути чимало
політично-рекламної риторики на цю тему, тому авторські думки без зайвого
пафосу особливо цікаві для читача. На переконання Уласа Самчука, жити для
Батьківщини — це зовсім не означає бути якимось безголовим ідеалістом. Навпаки.
Жити для Батьківщини — це означає жити для себе, для своїх предків та нащадків.
Жити і у своєму вузькому приватному житті. А ще жити для Батьківщини — це
перемагати всі труднощі, які б вони не були. Творити вищі, кращі, організовані
форми життя. Будувати і творити! Творити скрізь, на кожному кроці, кожного дня…
В іншому публіцистичному творі із досить іронічно-філософською
красномовною назвою «Совєтська віра та її гріхи» автор спонукає читача до переосмислення.
Подумки прагне звільнитися від примар нав’язливої ідеології більшовизму і
комунізму. Визвольна боротьба у творчості Уласа Самчука відбувається на рівні
критичного осмислення тодішньої радянської суспільно-політичної дійсності.
Водночас для нас є повчальним не лише його критичний погляд на радянський
період в українській історії, але й розуміння героїзму…
Героїзм наших днів
Визвольна боротьба у цьому однойменному публіцистичному творі
виражена не відверто, а дещо приховано для вдумливого читача. Якщо ж ми хочемо
більше дізнатися про патріотичні погляди Уласа Самчука, то можна повністю
почитати його публіцистичну статтю «Героїзм наших днів». «Ми говорили багато
про героїзм: героїчно жити, героїчно, безкомпромісно змагатися». На переконання
автора, героїзм наших днів досить прозаїчний, бо треба активно включитися у
життя. «Той герой, хто не лише візьме в руки рушницю, щоб десь героїчно
загинути, але й вмітиме викликати до життя нові удосконалення, які фактично
підготують грунт до правдивої перемоги…» Також Улас Самчук акцентує увагу на
необхідності підготовки для суспільства фахівців кожної професії, а не лише
політичних лідерів, на яких нерідко заглядається сучасна молодь…
«Господарство і праця» та «Героїзм наших днів». Ці твори, можливо,
сьогодні приємно здивують нас своїм свіжим та критичним поглядом на життя. Бо,
на думку автора, героїзм сьогодні виражений у клопіткій повсякденній праці. З
точки зору сучасної людини, ці речі стосуються кожного з нас, незалежно від
політичної орієнтації. Це можна назвати цінностями художньої літератури, що
мають сьогодні нас поєднати і згуртувати навколо загальнонаціональної ідеї
відновлення країни: політичного, правового, матеріально-технічного, культурного
і духовного. Це все є складовими чинниками національно-патріотичного виховання
нинішньої молоді.
У своїй журналістській статті «Господарство і праця» визвольна
боротьба і національна ідея в інтерпретації Самчука створює привід для роздумів
і пошуку паралелей із сьогоденням: на його переконання не може бути національної,
політичної зрілості без повсякденної праці, без всебічно розбудованого і
раціонально використовуваного народного господарства. Говорячи сучасною мовою,
йдеться про повноцінно функціонуючу економіку країни…
Про загальнолюдські
цінності у творчості
Уласа Самчука
Окрім, економічно-політичних та інших аспектів діяльності
суспільства і держави, варто не забувати про те, що є першоосновою буття.
Думаєте, про що чи про кого йде мова? Здогадуєтесь? Саме так, про людину! Саме
людина і загальнолюдські цінності мають стати пріоритетом у запровадженні
сучасної моделі національно-патріотичного виховання, беручи до уваги малу прозу
У.Самчука.
Важливо, що окремі дослідники та прихильники його творчості
сьогодні звертають увагу на ті загальнолюдські цінності, що не просто дають
чимало поштовхів до роздумів, а ще й мають створити основи конструктивного
діалогу між різними етнічними групами, представниками різних політичних
орієнтацій та національно-культурних течій. Бо важлива суть людини на шляху до
конструктивного діалогу! Визвольна боротьба у творчості автора також стосується
подолання стереотипів та створення засад толерантності.
Улас Самчук зі своїм інтелектом, вихованням та поглядами на життя
й людину у цьому житті сприйняти більшовицький режим не міг. Він писав:
«Більшовизм багато говорив про свідомість. Але його свідомість зводилась не до
людської свідомості, а до свідомості класової чи соціальної. А це є далеко не
те саме. Основою життя є не клас, а людина. Той чи інший поділ людей не повинен
заміняти основного. Не важливо, до якого класу належить порядна творча свідома
людина. Важливо, щоб вона такою була. Бо коли привілейований той чи інший клас
складається з юрби бандитів чи людського шумовиння, то будь він тричі
пролетарський чи буржуазний — він сам по собі не має найменшої вартості. Не в
пролетаріаті і не в буржуазії справа. А в людині. І тільки в людині». (Ольга
Жарчинська, Рівненська область, http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/5828/)
Особливості національно-патріотичного виховання
на основі загальнодержавної Стратегії,
у контексті творів У.
Самчука
Варто
зазначити, що автор
цього дослідження на власному педагогічному прикладі зробив свій перший крок у
цьому суспільно важливому напрямку у контексті національно-патріотичного виховання на
творах У. Самчука. Так,
безпосередньо розроблена автором цього дослідження, суттєво оновлена та
модернізована навчальна програма з позашкільної освіти
соціально-реабілітаційного напряму «Точка зору» (1-й рік навчання) містить
окремий модуль 5 під назвою «Національно-патріотичне виховання на основі на
основі загальнодержавної Стратегії». Модуль «Національно-патріотичне виховання: нові сучасні аспекти» зорієнтований на
формування нового осмислення засад національно-патрітичного виховання, які
базуються на нормах Конституції України, нещодавно схваленої на державному
рівні «Стратегії національно-патрітичного виховання» (затверджено
Указом Президента України від 18 травня 2019 року №
286/2019) та враховують історичний і культурний досвід в житті та
творчості яскравих та достойних представників минулого століття. Так, у
контексті дослідження творчості У. Самчука варто звернути увагу на підрозділ
нової навчальної програми під назвою «Популяризуємо читання
як соціально важливе вміння! Як досягти
мети Стратегії національно-патріотичного
виховання?» (Обговорення у
групі основних положень «Стратегії національно-патріотичного виховання», затвердженої Указом Президента України
від 18 травня 2019 року № 286/2019).
Саме творчість Уласа Самчука як одного із цікавих та
достойних авторів минулого століття варто читати і осмислювати. Принаймні, його
малу прозу, публіцистику, (якщо романи потребують для дослідження і читання
дуже багато часу), що є більш раціональним в умовах інформаційного
перевантаження сучасної людини. Також варто зазначити про те, що вже згадана та
розроблена автором цього дослідження навчальна програма з позашкільної
освіти соціально-реабілітаційного напряму «Точка зору» містить окремий підрозділ
«Відкриваємо забуті імена достойних
діячів». Там передбачено ознайомлення із творчістю та безпосереднє
дослідження і обговорення таких тем: «Особливості
національно-патріотичного виховання на прикладах з життя і творчості відомих
особистостей. Життя і творчість Уласа Самчука як приклад громадянської позиції
редактора, журналіста, публіциста, громадського діяча»; «Про фактори національного
самовизначення особистості у творчості Уласа
Самчука. Культурологічні аспекти творчості Уласа Самчука». А в практичній частині
навчальної програми «Точка зору» передбачено дискусію на тему «Героїзм — це є повсякденна праця у творчості
У. Самчука».
ВИСНОВКИ
Вивчення творчості У. Самчука як у шкільній, так і в позашкільній
освіті є актуальним сучасним завданням розвитку інтелектуального потенціалу
підростаючого покоління, що є безперечно передумовою гармонійного творчого
розвитку української нації в контексті сучасних засад національно-патріотичного
виховання.
Завдяки дослідженню творчості У. Самчука поступово досягнемо формування
таких вмінь і навичок, які допоможуть практично навчитися вільно мислити, читати і
вдумливо писати.
«У пошуках віднайденого раю»… Цей сюжет має виховувати серед
молоді осмислення засад патріотизму. Не варто його зараз докладно переказувати,
бо тоді втратимо його інтригу і позбавимо сучасного читача можливостей
поміркувати. Скажу лише про одне. Де би ми не жили, і де би не опинилися
протягом життя, у будь-якій країні навряд чи знайдемо повне щастя, втративши
коріння та спілкування із Батьківщиною. Пошуки віднайденого раю на основі
однойменного сюжету оповідання У. Самчука має стати лейтмотивом дослідження
творчості у малій прозі цього автора. Цей сюжет є дуже філософським і цінним
для дослідження у підлітковому віці. Нехай старшокласники спробують почати
творчо мислити про сенс життя, про рідну домівку і любов до Батьківщини.
Усім зацікавленим та небайдужим освітянам можу порадити не боятися
шукати щось не традиційне. Адже варто спробувати подивитися на тему
національно-патріотичного виховання з точки зору не формально проведених
заходів, а з погляду глибшого змісту. Саме це зробив для нас Улас Самчук, хоча
й не так відверто, як ми звикли, але досить толерантно і помірковано, за
допомогою роздумів і діалогів героїв ми маємо можливості подивитися по-новому
на звичні речі. Саме так, поступово створюємо психологію людини нової формації,
яка із шкільного віку має замислитися про своє призначення в житті, яке
гармонійно поєднується із поняттям національної само ідентичності. Втім, на
цьому поки що зробимо паузу, надавши нашим читачам можливості для самостійних
роздумів. Це стосується і учителів, і учнів. З точки зору критичного мислення
та розвитку творчості не може бути єдино правильних відповідей. Адже ми робимо
не тести, а вчимося мислити. Можуть бути різні точки зору. Отож цікаві думки
народжуються під час відкритого обговорення…
КОРИСНІ ПРАКТИЧНІ ДЖЕРЕЛА:
■ Улас Самчук: цікаві факти. Джерело: https://dovidka.biz.ua/ulas-samchuk-tsikavi-fakti/ Довідник
цікавих фактів та корисних знань.
■ Конституція
України.
■ Літописець
українського простору», 18.02.2015, Петро Кралюк, доктор філософських наук, професор
Національного університету «Острозька академія». https://dt.ua/SOCIETY/litopisets_ukrayinskogo_prostoru.html.
■ J.
G. (Джей Джи), рубрика «Цікаві факти про відомих людей». Джерело: https://dovidka.biz.ua/ulas-samchuk-tsikavi-fakti/ Довідник
цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua.
■ Стратегія національно-патрітичного виховання»
(затверджено Указом Президента
України від 18 травня 2019 року № 286/2019).
■ «Документ доби»: публіцистика Уласа Самчука 1941― 1943
років», видання 2008 року Державного архіву Рівненської області та
науково-редакційної групи області «Реабілітовані історією».
■
Ольга Жарчинська, Рівненська область, http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/5828/).
■ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ГУРТКІВЦІВ ЧЕРЕЗ МАЛУ ПРОЗУ УЛАСА САМЧУКА.
https://leonidgapeev.blogspot.com/ ПРАВО ЗНАТИ — ЧАС ДІЯТИ ! блог Леоніда
ГАПЄЄВА. 03.01.2019.
■ https://mon.gov.ua/ua/news/v-ostrozkij-akademiyi-startuvav-shorichnij-vseukrayinskij-konkurs-prisvyachenij-tvorchosti-ulasa-samchuka.
Леонід ГАПЄЄВ,
педагог, журналіст, публіцист
Комментариев нет:
Отправить комментарий