воскресенье, 22 марта 2020 г.




Усе починається з родини,
Або варто діяти!

Кожна людина мріє. Та мріє кожен по-своєму. Хтось мріє про матеріальні речі, а хтось про духовні. Я, наприклад, мрію стати журналістом. Але я не просто мрію про це. Я роблю щось корисне і потрібне для досягнення своєї мрії: ходжу на спеціальні заняття, пишу, читаю спеціальні збірки для журналістів, у яких пояснюється як правильно брати інтерв’ю або писати замітки.
Також потроху я починаю відтворювати свою мрію. Як, запитаєте ви? Я подаю свої есе на різні конкурси. І вже є результат. Пригадую, як перший раз їздила у Київ на Всеукраїнський конкурс «Слово про Україну». Там вперше у житті за публічний захист своєї статті отримала диплом та зайняла 3-тє місце! Мій вчитель та батьки зраділи і привітали мене. Адже це є класний результат! Особливо, для першого разу. Але я не зупиняюсь на досягнутому. Наступного разу я теж побувала у Києві, там були інтенсивні ігрові заняття та тренінги на теми цінностей життя і цінностей сучасної людини. Це я вже їздила в якості учасника проекту «Нової Доби» під назвою «Інтеграція через діалог». Запросили мене туди разом із вчителем за мою авторську статтю. Це невигадана історія про одну дівчину, що є вимушеною переселенкою. Це роздуми про мир проти війни, яка повинна закінчитися… Ті цікаві два дні у столиці особливо запам’яталися. У нас були тренінги на дуже цікаву тему: цінності життя. Також були підтеми: саморозвиток, сім’я, свобода та інші. Але особливо виділялася сім’я. Тому, що це найважливіша цінність у нашому житті. Сім’ю треба поважати та цінувати.
Бути європейцем в Україні — варто діяти!
Тепер кілька слів від автора на тему європейського вибору українців очима сучасної молоді. Про що говорить мій текст? Про Україну. Про те, як ми дружимо з різними державами світу на прикладі Литви. Які у нас з Литвою дружні відносини та як ми допомагаємо один одному. Про те, як наша молодь прагне до Європи. Про права людини. Та про те, як Україна з Литвою домовилася поглибити співпрацю. А головна думка мого твору — не треба сидіти, склавши руки. Варто діяти! Пригадуєте відоме прислів’я: без праці не виловиш і рибку із ставка. Отож, хочу побажати всім читачам бути соціально активними, не боятися мріяти, надіятися та сподіватися. Адже наші думки та мрії нерідко матеріалізуються, як нас переконують дорослі. Не слід боятися щось робити, адже на помилках ми вчимося та збагачуємося власним та дуже цінним досвідом.
Просто — Варто — Діяти!

Катерина ПСАРЬОВА,
гурток «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради

Комментариев нет:

Отправить комментарий