СПЕШИТЕ ДЕЛАТЬ ДОБРЫЕ ДЕЛА…

Леонид ГАПЕЕВ,

член Национального союза

журналистов Украины,

Харьковская область

Пожалуй, каждому из нас хочется быть радостными и счастливыми. Ведь, по большому счету, жизнь выражается в движении. А качество и количество позитива в нашей жизни и непосредственно в организме каждого, оказывается, тоже связаны с процессом движения. В этом автор смог лично убедиться во время участия в 15-м сверх-марафонском марш-броске «100 км за 24 часа», состоявшемся накануне лета на базе учебного хозяйства С.П.А.Р.Т.А. в поселке Караван, расположенном в нескольких километрах от г. Люботин Харьковской области. В мероприятии приняли участие около 40 человек из 7 областей Украины.

Вовсе не будучи профессиональным спортсменом, хотя и практикуя хождение пешком на продолжительное расстояние и езду на велосипеде, в первый день 100-километровки автору удалось преодолеть пешком более 10 км спортивным шагом. А днем, вечером и даже ночью, как и на следующий день для остальных участников марафон продолжился. Открою один маленький секрет. После 10-километровки автор предложил свое участие в фотомарафоне и вместе с организатором Ольгой Широкой и волонтером Вирджинией Поддубной поехали на машине ловить мгновение, чтобы запечатлеть в процессе наших бегущих участников. И за эти несколько часов удалось запечатлеть немало таких фотомгновений, создать множество десятков интересных фотографий. Так что фотомарафон тоже состоялся, в чем уже есть немалый позитив!

Фотомарафон:

человек, природа, цивилизация…

Многие участники смогли во время забегов воочию убедиться в том, насколько здесь красивые леса, да и природа радует своими видами. Жаль только, что мусорные свалки заполонили склон возле реки, которая продолжает естественным образом радовать взор своим голубым цветом воды. Такие уж сегодня реалии: человек, природа, цивилизация…

Преодолев однодневный временной марафон, уже в поездке электричкой из Люботина в Харьков автор мысленно благодарил организаторов Ольгу Широкую и Тамару Костюк из общественных организаций «Ф.А.К.Э.Л.-П.О.Р.Т.О.С.» и «Твереза Украина» за удачное воплощение в жизнь идеи человечности и ощущения счастья. За этот день удалось успеть и сделать свой мини-марафон, и пообщаться с разными людьми. Также хочется поблагодарить за вкусную еду и безалкогольное питье, что после физических нагрузок оказалось существенным подкреплением для организма.

Кстати, по мнению Ольги Широкой, именно такие марафоны помогают не просто преодолеть стрессы и внутренние страхи, которые накапливаются в наших телах и душах за время жизни и малоподвижной офисной работы в социуме, но и реально оздоровиться. А еще могу добавить из своих наблюдений то, что во время такого дружественного и неформального общения люди находят интересных собеседников, друзей и единомышленников. Такие марафоны сближают людей по духу, развивают в каждом из нас уровень человечности, который не всегда мы сразу замечаем в суете повседневной жизни…

Поддержали эстафету люди разных возрастов

Людей разных возрастов (самой младшей участнице было 12 лет), религиозных, философских и общественно-политических взглядов, социального статуса и профессий, приехавших из разных уголков Украины, объединила одна простая общая идея: добиться маленькой победы над собой, чтобы почувствовать себя более счастливыми.

Именно муж Андрей убедил многодетную маму Вирджинию Поддубную поучаствовать впервые в марафоне, где она сумела преодолеть дистанцию в 30 км. (Сам он впервые в жизни преодолел все 100 км пути).

— Интересно посмотреть и даже понаблюдать за происходящим. Я не ставила перед собой чисто спортивной цели. Лично мне было интересно и более важно социальное и эмоциональное общение. Думаю, вполне достигла своей цели — познакомилась и пообщалась с разными интересными людьми, — делится впечатлениями харьковчанка и многодетная мама, инженер по профессии Вирджиния Поддубная.

— Лично была приятно удивлена, воочию убедившись в том, что есть люди, желающие и серьезно готовые работать над собой. Хочется отметить позитивное отношение участников друг к другу. Все делали дружно, с улыбкой. Читателям могу пожелать побольше задумываться о своем физическом и духовном здоровье, что будет с нами в ближайшие 5 лет. Думаю, что уже сегодня нужно больше физически тренировать себя, — убеждена Вирджиния.

К слову, поддержали эстафету здорового образа жизни и активные представители молодежи. Например, 19-летняя Алёна Демьяненко из г. Запорожье учится на 3-м курсе Запорожского Национального Университета, она будущий учитель иностранных языков, впервые сюда приехала с младшей 12-летней сестрой Софией. На этом марафоне Алёна представляет общественную организацию «Трезвое Запорожье». В этом мы очередной раз смогли убедиться, увидев яркое и впечатляющее знамя трезвости во время группового фотографирования. Кстати, София Демьяненко стала самой младшей участницей забега и преодолела 40 км. Как-то во время нашей беседы Алёна рассказала по секрету о том, как ей хотелось встретить красивый восход солнца именно здесь в поселке Караван, на фоне красивой природы. И вот, прошло лишь несколько часов после того разговора как в 3-30 ночи Алена с группой трезвых единомышленников, среди них и Ольга Широкая, отправились в новый забег.

— Много ли вам удалось пробежать? — спрашиваю у Алены вскоре.

— 60 км за 6 забегов.

— Наверное, трудно было первый раз преодолеть такую большую дистанцию?

— Трудно было последние 20 километров. Но нет ничего невозможного.

— А что можете пожелать нашим читателям? Ведь уже в сентябре марафонскую эстафету продолжат сегодняшние участники, а кто-то приедет впервые, — обращаюсь к Алёне Демьяненко.

— Не бойтесь пробовать свои силы.

Кстати, 12-летняя София Демьяненко не побоялась испытать себя в многокилометровом забеге и заслуженно получила медаль «Самому младшему участнику», а еще значок, майский спецвыпуск газеты «Теория Счастья» и календарь с фотографиями прошлых соток…

Интересная деталь. Попробовать свои силы и возможности в этом марафоне смог каждый желающий, причем в разных, не только чисто спортивных, сферах. Организаторы и волонтеры немало усилий и различных ресурсов вложили в процесс самой организации мероприятия. Непосредственно в «С.П.А.Р.Т.А.» (Сельскохозяйственная Поэтизированная Ассоциация Развития Трудовой Активности) обеспечили питание для участников и ночевку. Многие из тех, кто участвовал в самом забеге, часть времени помогали в разных бытовых ситуациях: быстро приготовить еду и не только. Немало пришлось потрудиться и для того, чтобы сделать рассылки через современные каналы связи для тех, кто стал участником забега. Например, Алена Демьяненко как волонтер помогала организаторам с заполнением и обработкой анкет, переводом на английский, рассылкой информации. И вполне справедливо среди прочих наград и призов получила от оргкомитета мероприятия именные часы с символичным заголовком: «Спешите делать Добрые Дела — в Жизнь Вечную чтоб ваша жизнь вошла!» (Стихи Юрия Давыдова из научного философского поэтического 6-томника «Что делать? или Теория Счастья. (Курс Аналитической Исследовательской Феличологии – (К.А.И.Ф.) Искусство Развития в Настоящего и в Великого (Счастливого) Человека)».

На заметку. «Феличология» — это наука о Счастье, Теория Счастья, где «феличо» — «счастье» в переводе с латыни и эсперанто-языка, «логос» — «слово», «мысль», «понятие», «смысл», «число», «наука о знании» в переводе с древнегреческого. В Феличологию входит 77 базовых наук, которые при синтезе в применении к развитию Души человека объясняют какие закономерности работают для построения Счастья в жизни.

Впрочем, делать добро иногда бывает не так легко. Представьте, сколько нужно затратить времени и усилий, чтобы лично преодолеть 100 километров? Более чем полдня понадобилось Ольге Широкой, чтобы подбирать призы, выписывать грамоты и дипломы, решать другие организационные вопросы. И вот, наконец, настал тот момент, когда и сама смогла начать пробежку длиною в 100 км… «Уже вечерело, вокруг не было освещения как в крупных городах страны, пригодился фонарик, с которым не расстаюсь в марафоне. И представьте, местные школьники и велосипедисты проезжали мимо с приветственными возгласами «уважуха», хотя сами бежать не рискнули, ― рассказывает Ольга Широкая.

О том, как организовывали марафон, какова главная идея подобных мероприятий, и о многом-многом другом узнаете в эксклюзивном интервью в следующем материале.

ФЕСТИВАЛІ РАДОСТІ І СВІТЛА:

ШЛЯХ ДО ПОЗИТИВУ

Однією із яскравих подій цього навчального року, що добігає до фінішу, є XХІ міський фестиваль образотворчого мистецтва «Весни Радості Світла». Наприкінці весни у цьому заході взяла участь Діана Шерстюк, випускниця 126-ї Харківської школи під час занять гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради та нагороджена дипломом.

Фестиваль змістовно і цікаво організувала та провела громадська організація «Психокультура» спільно з Харківською державною академією дизайну і мистецтв, Харківською міською спеціалізованою музично-театральною бібліотекою ім. К.С. Станіславського за підтримки Департаменту культури Харківської міської ради. Цей захід відбувся у Харківській державній академії дизайну і мистецтв та у Харківській міській спеціалізованій музично-театральній бібліотеці ім. К.С. Станіславського. Основна мета його проведення — створення умов для розкриття нових талантів, естетичного виховання підростаючого покоління в дусі Краси, Радості і Світла.

У 2019 році очна (55 робіт) та електронна (219 робіт) фестивальні виставки були проведені в Харківській міській спеціалізованій музично-театральній бібліотеці ім. К.С. Станіславського. У Фестивальній виставці взяли участь учні 27  студій і гуртків образотворчого мистецтва з м. Харкова та Харківської області. В електронній презентації представлені творчі роботи з Китаю, США, Канади.

В рамках Фестивалю було проведено 10 майстер-класів провідних викладачів Харківської державної академії дизайну і мистецтв, професійних художників для юних учасників виставки.

Приємно згадати, що серед різних авторів цікаво проявила себе учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради Діана Шерстюк. Авторку нагороджено дипломом.

Також Оргкомітет Фестивалю висловив подяку педагогу ЦДЮТ № 5 Гапєєву Леоніду Володимировичу за популяризацію цієї ідеї творчості серед молоді, сприяння в активній участі в заходах Фестивалю і естетичне виховання підростаючого покоління, зокрема учасниці гуртка «Моя майбутня професія» Діани Шерстюк. Адже формування позитивного гуманістичного світогляду сучасної молоді є важливою місією нової української школи, позашкільних закладів та громадянського суспільства.

Леонід Гапєєв,

керівник гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради

СПІЛКУВАННЯ

ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОВІРИ?

«Телефон довіри ― на допомогу родині». Під такою назвою відбулося відкрите тематичне обговорення в імпровізованому прес-клубі під час заняття гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міської ради на базі 136-ї школи. Відкриємо один секрет: під час різних змістовних заходів протягом навчального року ми вже не вперше запрошували цікавих учасників, які можуть чимало розповісти чи показати, через яких можна дізнатися про різні цікаві моменти сучасного життя.

І цього разу нашим гостем став Андрій Іванович Халін, практичний психолог, експерт, у недалекому минулому викладач позашкільної освіти, засновник і консультант телефону довіри «Нить Ариадны», голова правління громадської організації «Психокультура», директор кадрової агенції і не тільки. Він розповів чимало цікавих історій та фактів з діяльності телефону довіри, який організовував у Харкові та в Україні ще у далекі 90-ті. Також Андрій Іванович поділився інформацією про свою професійну діяльність під час проведення досліджень залежностей підлітків від тютюнопаління. Старшокласники 9-б класу разом із гуртківцями досить уважно слухали, задавали питання, доволі активно брали участь в процесі обговорення.

В родинах не вистачає спілкування?

У доброзичливій неформальній дружній атмосфері спілкування присутні представники сучасної молоді по-різному продемонстрували відкритість до діалогу. Хтось ділився окремими проблемами, а інші лаконічно відповідали, що в їхній родині все гаразд. Втім, для будь-якої родини, як і для нової української школи (так і для системи позашкільної освіти), на переконання нашого гостя прес-клубу, головним завданням є розкрити потенціал особистості серед підлітків. Бо інакше діти, які у ранньому віці не отримали достатньо любові та уваги від дорослих, стають озлобленими у подальшому житті. Саме такі прості способи зміцнення сімейних стосунків та серйозний захист сімейних цінностей спілкування сьогодні є дієвою профілактикою проблем у майбутньому.

Гуртки сьогодні — нові можливості завтра…

У сучасному контексті ідеї нової української школи під час таких заходів відбувається гармонійний діалог можливостей шкільної та позашкільної освіти, взаємний обмін цінним досвідом серед молоді і дорослих. Тому хочу подякувати вчителю історії та шкільному бібліотекарю Жанні Анатоліївні Середенко за можливості розширити цільову аудиторію під час обговорення дуже актуальної теми.

Провівши неформальне бліц-опитування про різні хоббі та визначення мети у житті серед присутніх, Андрій Іванович акцентував увагу на значній ролі позашкільної освіти. Адже, на його думку, саме різні гуртки є сьогодні цінним ресурсом знань, умінь та практичних навичок, що може стати передумовою для реального заробітку у перспективі.

«Телефон довіри слухає…»

Саме такі слова почує кожен, хто зателефонує до телефону довіри, який вже кілька років поспіль активно діє завдяки добре налагодженій співпраці громадської організації «Психокультура» із Центром соціальних служб для сімей, дітей та молоді Київського району міста Харкова.

— З якими проблемами і питаннями сьогодні звертаються до телефону довіри люди? Яким чином консультанти телефону довіри можуть допомогти у покращенні відносин у родині? — такі запитання дуже зацікавили молодіжну аудиторію. А в якості відповіді наш гість розповів одну невигадану історію, коли хлопчик боявся і не хотів повертатися додому через якусь проблему у школі, тобто погану оцінку. І тоді Андрій Іванович як психолог зателефонував батькам, поспілкувався з ними досить відверто. Після цього дитину дуже доброзичливо зустріли вдома…

Подібних історій, мабуть, можна було би пригадати ще чимало. Але, мені так здається, що краще не доводити ситуацію до такого критичного рівня проблеми. Тому і сьогодні консультанти телефону довіри за номерами (057) 700-39-52, (093) 140-80-90, (099) 092-55-51, (068) 542-44-46 щодня з 18-ї до 21-ї години надають анонімні безкоштовні кваліфіковані консультації усім, хто цього потребує…

Ось так час нашої зустрічі швидко минув. Але знову пригадую слова нашого гостя: «Цінуймо добрі стосунки у родині, які в нас є»… На завершення Андрій Халін побажав нинішній молоді успіхів та взаєморозуміння із батьками.

А зараз вже варто зробити паузу у нашій розмові, бо діти вдома вже переконливо просять і чекають читання улюблених сюжетів про Чеберяйчиків Гоплю і Піплю? Адже їхнє спілкування теж починається з довіри?

Леонід Гапєєв,

керівник гуртка «Точка зору» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради,

член Національної спілки журналістів України

фото автора

ЗНАЙОМСТВО

З УКРАЇНСЬКИМИ КОМІКСАМИ

Нещодавно в столиці відбулася виставка українських коміксів. І хоча у Харкові таких виставок зараз немає, під час пізнавального виховного заходу гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 під назвою «Комікси поєднують родину» на базі 126-ї харківської школи ми несподівано для себе зробили класне відкриття. Знайомство з українськими коміксами у яскравому дизайні книги із кумедною назвою «Безхвоста» (автори Оксана Лущевська, Яна Гавриш, 2018 р.) дійсно неформально об’єднує родину, допомагає налагодити дружні й доброзичливі стосунки між дорослими та молодими членами сім’ї.

Так, щоби зробити приємні культурні сюрпризи рідним вдома, гуртківці разом з 8-класниками спробували себе у ролі читців та глядачів під час заняття, що відбулося з нагоди міжнародного дня сім’ї. Обрали книжки різних авторів із сюжетами, що гармонійно виражають їхній внутрішній настрій. Були й такі, що обрали не веселі й жартівливі комікси, а спокійні тексти про тишу, якої нашій молоді так не вистачає в сучасному світі… Головне те, що під час заняття молоді учасники заходу змогли відчути радість і задоволення від творчості.

Сьогодні книжки веселих і коротких текстів із виразними та яскравими, емоційними малюнками, що являють собою сучасні українські комікси, стають прикладом нової вітчизняної публіцистики. Отож, настав час абстрагуватися від проблем і турбот вдома, на роботі чи у школі? Варто пошукати у бібліотеці українські комікси для публічного, домашнього або індивідуального читання.

Леонід Гапєєв,

керівник гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради

фото автора

СЮЖЕТИ,

НАРОДЖЕНІ НАТХНЕННЯМ

Вона якось не полюбляє писати щось «на замовлення». Її поетичні рядки не завжди орієнтуються на класичну риму. Але потаємний настрій завжди заворожує, дивує, передає нові відчуття. Сучасна поезія Анни Константінової, учасниці гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міської ради, учениці 126-ї школи у перші дні після народження може ховатися у зошиті чи у рідному смартфоні. Але потім ніколи не залишає читача байдужим. Після прочитання її текстів можна радіти і співчувати, дивуватися і шукати відповіді на нові запитання. Спочатку тексти сюжетів народжені російською, цікаво сприймаються в оригіналі як першоджерело творчості. Але реалії сучасного життя теж вносять у творчість свої корективи. Доводиться шукали і знаходили ефірний час на заняттях, щоб деякі сюжети перекласти на українську. Для можливості показати їх більш широкому загалу…

Сьогодні, коли цей навчальний рік непомітно рухається до свого фіналу, варто згадати про приємне, що неодмінно запам’ятається в творчому житті молодого автора твору «Чого добилася в своїм житті?». Аню Константінову нагороджено грамотою четвертого міжрегіонального конкурсу літературної та музичної творчості «Кальміюс-2019» на Донеччині за участь у суспільно важливому проекті, висвітлення актуальних проблем сьогодення, вдалу мотивацію підлітків до роздумів про цінність власного життя.

Леонід Гапєєв,

керівник гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради

фото автора

 

СІМЕЙНЕ ЧИТАННЯ ЗМАЛЕЧКУ

Під такою назвою відбулося спілкування юних учасників імпровізованої літературної гостинної під час пізнавального виховного заходу гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 на базі 136-ї харківської школи з нагоди міжнародного дня сім’ї.

Під час такого імпровізованого читання діти молодших класів дізналися про цікавий і дивовижний світ героїв твору «Арфа для павучка» (автор Леся Мовчун, ілюстрації Дмитра Кузьменка), замислилися про пошук власного музичного чи іншого життєвого шляху у майбутньому.

Сьогодні в сучасному інформаційному просторі іноді нелегко обрати те, що не належить до «розкрученого» масового «чтива» із низьким рівнем художнього змісту. Щоби популяризувати ідеї добра і гуманізму серед підростаючого покоління, особисто досить прискіпливо обираю літературу, яку читати дітям. До речі, вони теж мають власні смаки і побажання стосовно прочитання улюблених авторів. А діти у школі теж не чужі для люблячих цю справу небайдужих та ініціативних педагогів. Тому й «Арфа для павучка» перед виходом у позашкільний світ публічного читання попередньо отримала дитячі схвальні відгуки ще вдома. А під час заняття цей сюжет також знайшов своїх зацікавлених прихильників серед дітей.

Отож, сімейне читання змалечку цікаве та дуже корисне для розвитку особистості і вдома, і у школі. А небайдужим і зацікавленим батькам можна подумати над тим, які сюжети запропонувати дітям для наступних занять…

Леонід Гапєєв,

керівник гуртка «Точка зору» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради

фото автора

CУСПІЛЬНА УВАГА

НАПЕРЕДОДНІ ДНЯ СІМ’Ї

Сьогодні кожен із старшокласників по-різному привертає до себе увагу. Свої мирні заклики до суспільства про покращення життя, про тверезість як загальнолюдську цінність та й взагалі цікаві роздуми про родину знайшли своїх прихильників. І підтвердженням цих слів є перші творчі проби пера учасника гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міської ради і водночас представника багатодітної родини, учня 126-ї школи ВОЛОДИМИРА НАГОРНЮКА. Цього разу Володя спробував свої сили одразу у двох номінаціях «Поетичний старт» та «Публіцистика» у четвертому міжрегіональному конкурсі літературної та музичної творчості «Кальміюс-2019» на Донеччині.

Молодого автора нагороджено грамотою за участь у суспільно важливому проекті, висвітлення актуальних проблем сьогодення, популяризацію у літературній творчості засад тверезості та соціально активної життєвої позиції серед молоді, вдале художньо-публіцистичне й позитивне втілення ідеї здорової щасливої родини, збереження сімейних цінностей та відповідального ставлення до власного життя в контексті сучасного національно-патріотичного виховання.

Напевно, багатьом сучасним авторам завжди приємна суспільна увага до творчості. А напередодні дня сім’ї можна побажати усім нам, і дітям, і дорослим, приділяти час для цікавого і змістовного сімейного спілкування. Бо, хто знає, можливо саме в такий спосіб ми зможемо краще пізнати і почути дитину, спонукаючи її до подальшої творчості…

Леонід Гапєєв,

керівник гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради,

фото автора