Вирус глазами школьника

Думаю, ни для кого не секрет, что не так давно на планете Земля появился новый вирус. В народе его прозвали «коронавирус», а учёные его назвали COVID-19. Несмотря на предупреждения медиков, даже на моих глазах люди выходят на улицу явно без уважительной причины.

В нашей 136-й школе тоже был объявлен карантин. Как же повлияло это на моё обучение, спросите вы? Для начала мне пришлось перейти на обучение в режиме онлайн. Кстати, сайт, на котором я обучаюсь, сыроват, но работает не плохо. К сожалению, я еще до конца не понял, что будет сделано с ДПА.

Мы в семье карантин соблюдаем, без лишних потребностей из дома не выходим. Но зато папе приходится работать не на дому, так как возможность дистанционной работы отсутствует.

К сожалению, некоторые люди не осознают серьёзности и разносят COVID-19 по миру, поэтому я вам искренне желаю не болеть и помнить, что информацию необходимо проверять, минимум из трёх источников.

РОСТИСЛАВ ТУРКОВ,

участник кружка «Точка зрения», ЦДЮТ № 5, г. Харьков

ЧИТАЮЧИ НОВЕЛИ

УЛАСА САМЧУКА

Глобальні світові проблеми виникають через брак культури і духовності суспільства. Це є проблемою різних країн світу. Чомусь про це сьогодні мало думають і говорять. Але зараз, як ніколи, настав час для глибинного переосмислення ролі людини у родині, суспільстві, державі та світі в цілому.

Про роль і місце родини, професійної справи і не тільки з точки зору поведінки героїв новели «Віднайдений рай» Уласа Самчука у контексті сучасних засад національно-патріотичного виховання розмірковує у своєму публіцистичному дослідженні учасниця гуртка «Точка зору» КАТЯ ПСАРЬОВА.

ПОШУК СЕБЕ У СОЦІУМІ. Ці ключові мотиви «Віднайденого раю» не тільки розпочав сам автор УЛАС САМЧУК у своєму творі, але й знайшли свою сучасну інтерпретацію дослідниці-старшокласниці КАТЕРИНИ ПСАРЬОВОЇ, які тепер стали доступними кожному, завдяки дистанційній освіті, що втілюється у життя, завдяки авторській розробці та постійному наповненню контентом (говорячи більш простою мовою — змістом публікацій) блогу Леоніда ГАПЄЄВА «ПРАВО ЗНАТИ ― ЧАС ДІЯТИ!»

― Чим привертає увагу зміст новели «Віднайдений рай»? ― запитав нещодавно у Каті. І несподівано для себе почув досить таки дорослі міркування.

― Система цінностей людини є «фундаментом», її ставленням до світу. А чи багато ви знаєте літераторів, які розкривають тему людських цінностей у своїх творах? І що ж таке взагалі цінності? Ці актуальні питання одразу поставила собі та іншим авторка дослідження. (Докладніше дізнатися про сучасні роздуми молоді на прикладі читання новели «Віднайдений рай» У. Самчука, а також знайти статтю авторки Катерини Псарьової в оригіналі без купюр можна за посиланням «Віднайдений рай для кого?» leonidgapeev.blogspot.com «ПРАВО ЗНАТИ ― ЧАС ДІЯТИ!» 03.04.2020.)

Отож, цілком реальний інформаційно-просвітницький дистанційний ресурс надає кожному бажаючому можливості для сучасної освіти, розвитку критичного мислення у процесі пізнання, літературної творчості та громадянської журналістики.

Бажаємо вам пізнавального цікавого читання!

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5

Віднайдений рай

для кого?

Система цінностей людини є «фундаментом», її ставленням до світу. А чи багато ви знаєте літераторів, які розкривають тему людських цінностей у своїх творах? І що ж таке взагалі цінності?

Цінності ― це відносно стійке соціально зумовлене вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних та духовних суспільних благ. Так що ж цінується у наш час? На думку соціологів, які проводили опитування серед людей від 18 до 30 років, найбільш поширеною цінністю, котра вийшла на перше місце виявилося взаєморозуміння та гарні стосунки в родині. На другому місці ― комфорт та матеріальне благополуччя. Ну, а трійку лідерів завершило самопочуття та хороша фізична форма.

Насправді, це приємно дивує, що навіть у сучасному світі молоді люди на перше місце ставлять не матеріальні цінності, а сім’ю. А давайте ж розглянемо, які цінності тогочасної людини є у тексті новели «Віднайдений рай» Уласа Самчука? «Віднайдений рай» ― це сюжет саме про цінності життя. Чому? Тому, що в оповіданні чудово розкриваються цінності сучасного світу. Навіть сама назва «говорить» сама за себе. «Віднайдений рай»: у чому він виражений і для кого? Для автора або ж для Семена Плужника?

Адвокат, який вже тривалий час живе у Канаді, як може здатися на перший погляд, й справді щаслива людина, яка ні в чому собі не відмовляє і взагалі живе в достатку. Але все ж у будь-якій історії є дві грані. З одного боку, Семен і справді цілком щаслива людина, у якої є все, про що багато хто може тільки мріяти: гарна робота, гроші, дружина, машина, будинок та інші атрибути сучасного світу. Та, можливо, це і було метою його життя, яка здійснилася. Але інша грань все ж таки є. Можливо, він аби досягти своєї мети, покинув рідну країну, напевно йому було важко це зробити, але цей його серйозний вибір мало хто розуміє.

Також у тексті у наших героїв відбулася дуже відверта розмова:

«– Але ж ти всім задоволений?… – сказав я, дивлячись у його налите обличчя.

– Безперечно. Одначе…

– Одначе бракує тобі знаєш чого?…

– Ну?

– Спадкоємців…

Усмішка його не казала нічого доброго. Заявив, що при сучасній «кон’юнктурі» це великий люксус, на який рідко хто собі дозволить…

– Як то? Ти ж, здається…

– Так. Здається… Це все лише здається. Але все те непостійне… Все те на піску. Маленька зміна повітря, і все к чорту…»

Тобто адвокат розуміє, що так в нього все є. Але сьогодні є, а завтра немає. В нього немає простого людського щастя ― дітей. Але, можливо, вони просто йому не потрібні. Невже в Канаді усі так жили? Просто заради себе. Також на початку тексту зазначено про те, що друзі не бачилися 16 років. Це багато, та й за цей час людина може змінитися. Напевно, друг занадто багато очікував від Семена. Адже у кожного надто різне сприйняття світу. Для одних щастя в грошах, а для інших ― у сім’ї.

Цінності людей: вчора та сьогодні

Якщо ж ми порівняємо цінності людей XXI століття й XX-го, чи знайдемо ми різницю? Так, звісно знайдемо, але невелику. Для людей у 20-му столітті, також як і сьогодні важливі гроші, статус та хороша робота. Нині актуально гарно виглядати та подорожувати. Їм не цікаві книжки, які пиляться на полицях, якщо вони взагалі є. Це все дрібниці.

Так було і у головного героя новели «Віднайдений рай». Головне ― наявність грошей та престиж. А якби друг залишився та поспілкувався з Семеном? Можливо, він би зрозумів адвоката, та все би було по-іншому?

Так для кого все ж таки був «Віднайдений рай»? Для автора чи Семена Плужника?

КАТЕРИНА ПСАРЬОВА,

ЦДЮТ № 5, Харків, гурток «Точка зору»

Дистанційна

«Машина часу»

ВІДОБРАЖЕННЯ СОНЦЯ

Вітаємо наших постійних і нових читачів. Сьогодні ми приготували для вас цікавий сюрприз. Продовжуємо ознайомлення із творами нової рубрики «Машина часу», в якій покажемо цікаві епізоди творчості. Тепер у форматі дистанційної освіти ці сюжети стали більш доступними для широкого загалу.

Представлені авторські роботи із серії фотографій «Краса осені» передають миті краси природи, які не залишатимуть вас байдужими.

Під час вимушеної тимчасової самоізоляції у карантині запрошуємо відвідати цей віртуальний і водночас цілком реальний світ, відкритий для спілкування, творчості й пізнання, радості, позитиву і натхнення. Адже справжня фотографія не має часових обмежень, а навпаки через деякий час набуває нові риси, стає цінним фотофактом, поштовхом до спогадів і нових творчих задумів.

Отож, сьогодні покажемо вам фотографії, які створили ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ та АРІНА ДОМБРОВСЬКА, учасники гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5. Бажаємо вам цікавого перегляду і гарного настрою !

Леонід ГАПЄЄВ, керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5

«Відображення сонця. Осінь». Автор ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ, учасник гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5

«Осінній промінь». Автор ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ, учасник гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5

«Осінній акорд». Автор ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ, учасник гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5

«Фарби осені». Автори ВОЛОДИМИР ДОМБРОВСЬКИЙ та АРІНА ДОМБРОВСЬКА, учасники гуртка «Точка зору» професія» ЦДЮТ № 5

УБИВАЮЩАЯ РЕКЛАМА…

Алкогольная реклама очень вредит обществу. Когда покупателям навязывают на уровне подсознания, какие вкусные спиртные напитки, представители этого бизнеса, наверное, даже не задумываются о реальном вреде алкоголя. А сами они этот алкоголь не покупают.

Такое давление на наши мозги рассчитано на тех, у кого низкая самооценка. Таким людям попросту навязывается чужое мнение. Где их собственная жизненная позиция? И всю эту сладкую ложь многие воспринимают как чистую правду. Получается, что существует зависимость не только от алкоголя, но и от самой рекламы. И эти виды зависимости достаточно опасны. Но мало кто об этом всерьез задумывается.

А ты, читатель, веришь в то, что так навязчиво повторяют в перерывах между сериалами в телеэфире? Сможешь объяснить своим сверстникам всю серьезность этой проблемы? Многие зрители реагируют на «завлекающую» рекламу, не поддавая ни малейшему сомнению то, что видят и слышат. В этом и заключается рекламная зависимость. Не менее опасная, чем употребление самого алкоголя! Поддавшись на всевозможные рекламные трюки и невразумительные обещания, звучащие в алкогольной рекламе, многие взрослые покупают алкоголь, забывая о вреде. А дети потом следуют их примеру. Зато тем, кто производит и продает эту продукцию, важна лишь материальная выгода. Социальная опасность для общества и государства для них вообще не имеют значения. Главное лишь прибыль! Деньги рождают и преумножают… новые деньги. Обо всем другом можно вообще забыть надолго?!

ЗАЯДЛЫЕ КУРИЛЬЩИКИ

ВСЁ ЗАПОЛОНИЛИ?

…Если бы только эту «алкогольную» проблему предстояло решить. Возможно, легче было бы справиться. Но как уже достали многих заядлые курильщики. Они, словно вирус, заполняют новое пространство: возле метро и магазинов, в подъездах домов. И в городе уже становится трудно найти место, где можно просто подышать свежим воздухом. Даже в парках и скверах «сердитый» ветер нередко доносит до нашего обоняния этот зловонный сигаретный дым. Неужели скоро нам придется вообще ходить в противогазах?

А ведь очень вредит здоровью не только такое курение активное. Не менее вредно также курение пассивное. Когда мы вдыхаем то, что остается после этих вездесущих и заядлых курильщиков. Они увидели, попробовали и продолжают курить… А полиция не особо бдит, хотя никто не отменял штрафы за курение в общественных местах. Еще и алкоголь много рекламируют. Немало людей его покупают. Можете представить ситуацию, когда кто-то напился и где-то лежит, а рядом валяется известная бутылка пива? Это вполне реальные сюжеты из нынешней жизни. Хотя они никого не привлекают, и, видя подобные вещи, очень многие даже ругаются. Но, прохожие выскажут свое «фэ» и пройдут мимо своей дорогой. А проблема останется…

Реклама никогда не скажет правду. Поэтому я скажу. Если человек много пьёт, то у него начинает «сжигать» тело от алкоголя. И если это продолжается беспрерывно, то такой человек быстрее умрёт. Ведь ресурсы организма не безграничны! А когда человек, зависимый от сигарет, все больше и больше курит, то у него может развиться рак лёгких. Такие люди часто курят и в общественных местах. Губят не только свое здоровье, но и могут вредить другим, не замечая этого.

Тем, кто втянулся в эту бездну зависимости, вырваться потом из нее будет очень нелегко. Поэтому задумайтесь, пока еще не поздно. Не верьте алкогольной рекламе. Она только с телеэкрана в образе красотки в короткой юбке кокетливо улыбается и настойчиво заигрывает перед вами. И даже иногда красиво танцует перед наивно смотрящим на происходящее зрителем. Но, со временем, эта коварная реклама может вас уничтожить. А вы и не заметите !!!

КАТЯ ПСАРЕВА,

участница программы внешкольного обучения «Точка зрения» ЦДЮТ № 5,

г. Харьков

Дистанційна

«Машина часу»

ЦІКАВЕ ― ПОРУЧ З НАМИ

Вітаємо наших постійних і нових читачів. Сьогодні приготували для вас цікавий сюрприз. Просто тут і зараз ми відкриваємо нову рубрику «Машина часу», в якій покажемо цікаві епізоди позашкільного життя, які могли залишитися «поза кадром». Але тепер у форматі дистанційної освіти настав час творчо діяти!

Представлені авторські роботи із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами» передають миті краси рідного Харкова, його історію, сучасність і не тільки. Також автори показали глядачеві цікавинки Холодногірського району рідного міста, які, без сумніву, достойні нашої суспільної уваги. Краса природи довкола водночас нагадує про нашу історію. Про це не варто забувати. Адже без минулого і сьогодення немає майбутнього…

У серії фотографій «Наш улюблений Саржин Яр» автори відчули миті краси природи, які не залишатимуть вас байдужими.

Замість вимушеної тимчасової самоізоляції у карантині запрошуємо відвідати віртуальний і водночас цілком реальний світ, відкритий для спілкування, творчості й пізнання, радості, позитиву і натхнення. Адже справжня фотографія не має часових обмежень, а навпаки через деякий час набуває нові риси, стає цінним фотофактом, навіть раритетом.

Отож, сьогодні ми покажемо вам сімейні фоторепортажі, які створили Софія та Леонід ГАПЄЄВИ, учасниця гуртка та педагог, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5. Автори ідеї переконані, що цікаве ― поруч з нами.  Бажаємо вам цікавого перегляду і гарного настрою !

Леонід і Софія ГАПЄЄВИ,

гурток «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Пташина прогулянка. Автор Софія Гапєєва (8 років), учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Сад Тіволі: історія та сучасність… Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». «Літерка-1928»: історії поколінь… Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Професія ― у всі часи! (пам’ятник Героям Пожежним). Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

Із серії фотографій «Цікаве ― поруч з нами». Пам’ятаймо про Захисників Батьківщини! (дошка пошани Холодногірського району м. Харкова). Автор Софія Гапєєва (8 років), учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

Із серії фотографій «Наш улюблений Саржин Яр». Куди поділось літо? Автор Леонід Гапєєв, керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

Із серії фотографій «Наш улюблений Саржин Яр». Вже осінь зустрічаємо… Автор Софія Гапєєва (8 років), учасниця гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5

МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ

ЗА ГРОШІ НЕ КУПИТИ

В умовах сучасного світового карантину не лише наші громадяни України, за даними із різних джерел, опинилися в несподівано нових реаліях. Таких прецедентів в останні роки, навіть десятиліття, не було в моєму життєвому досвіді. Думаю, із цим погодяться й інші наші читачі. Але життя триває. Варто замислитися над тим, що є моральними цінностями кожної сучасної людини.

Тут виникає багато запитань для подальших роздумів. Тому передаю естафету нашій учасниці гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради Каті ПСАРЬОВІЙ. Вона поділиться із вами своїми думками в авторській статті «Усе починається з родини, Або варто діяти!»

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради

фото з архіву автора:

під час екскурсії

до редакції газети «Трибуна трудящих»

спілкування з газетою триває…

Усе починається з родини,

Або варто діяти!

Кожна людина мріє. Та мріє кожен по-своєму. Хтось мріє про матеріальні речі, а хтось про духовні. Я, наприклад, мрію стати журналістом. Але я не просто мрію про це. Я роблю щось корисне і потрібне для досягнення своєї мрії: ходжу на спеціальні заняття, пишу, читаю спеціальні збірки для журналістів, у яких пояснюється як правильно брати інтерв’ю або писати замітки.

Також потроху я починаю відтворювати свою мрію. Як, запитаєте ви? Я подаю свої есе на різні конкурси. І вже є результат. Пригадую, як перший раз їздила у Київ на Всеукраїнський конкурс «Слово про Україну». Там вперше у житті за публічний захист своєї статті отримала диплом та зайняла 3-тє місце! Мій вчитель та батьки зраділи і привітали мене. Адже це є класний результат! Особливо, для першого разу. Але я не зупиняюсь на досягнутому. Наступного разу я теж побувала у Києві, там були інтенсивні ігрові заняття та тренінги на теми цінностей життя і цінностей сучасної людини. Це я вже їздила в якості учасника проекту «Нової Доби» під назвою «Інтеграція через діалог». Запросили мене туди разом із вчителем за мою авторську статтю. Це невигадана історія про одну дівчину, що є вимушеною переселенкою. Це роздуми про мир проти війни, яка повинна закінчитися… Ті цікаві два дні у столиці особливо запам’яталися. У нас були тренінги на дуже цікаву тему: цінності життя. Також були підтеми: саморозвиток, сім’я, свобода та інші. Але особливо виділялася сім’я. Тому, що це найважливіша цінність у нашому житті. Сім’ю треба поважати та цінувати.

Бути європейцем в Україні — варто діяти!

Тепер кілька слів від автора на тему європейського вибору українців очима сучасної молоді. Про що говорить мій текст? Про Україну. Про те, як ми дружимо з різними державами світу на прикладі Литви. Які у нас з Литвою дружні відносини та як ми допомагаємо один одному. Про те, як наша молодь прагне до Європи. Про права людини. Та про те, як Україна з Литвою домовилася поглибити співпрацю. А головна думка мого твору — не треба сидіти, склавши руки. Варто діяти! Пригадуєте відоме прислів’я: без праці не виловиш і рибку із ставка. Отож, хочу побажати всім читачам бути соціально активними, не боятися мріяти, надіятися та сподіватися. Адже наші думки та мрії нерідко матеріалізуються, як нас переконують дорослі. Не слід боятися щось робити, адже на помилках ми вчимося та збагачуємося власним та дуже цінним досвідом.

Просто — Варто — Діяти!

Катерина ПСАРЬОВА,

гурток «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради