«КИЇВСЬКІ ВЕЧОРИ»

побачили в Канаді

Ще до карантину ми почали досліджувати творчість відомого у світі українського письменника, журналіста, публіциста Уласа Олексійовича Самчука, а зараз із задоволенням перечитуємо і пригадуємо окремі його твори. Хоча публіцистика цього самобутнього автора не вичерпна для подальших роздумів та інтерпретацій. Це цікаві та рідкісні твори, яких немає у просторах інтернету та у шкільній програмі. Ексклюзивна цінність. Бо вони опубліковані у книзі «Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941 ― 1943 років».

Пропонуємо вашій увазі образотворчі інтерпретації на тему публіцистичного твору «Чорні ночі. Прощання» Уласа Самчука у виконанні Марини Харченко, 10-класниці 126-ї харківської школи, учасниці гуртка «Моя майбутня професія» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 з міста Харкова.

Що ж сьогодні особливо хвилює та привертає увагу сучасної молоді 21-го століття? Авторка арт-малюнку обрала найбільш вражаючі цитати з першоджерела.

«Темні будови, чорні сілуети руїн, зловіща, моторошна тиша, і час від часу зрив і сяйво пожежі. Ось одна така ніч, яка отам далі обнята попелясто-бронзовим сяйвом, яке виривається з глибин мертвого міста. І новий вибух огню...

Ця згущена, ця розмашна трагедія, що так вишукано і свавільно твориться на кольосально великому тлі історії, вкладає у наші душі і наші серця надмірно потужні думки: ми вийдемо з йього вогню гартовані. Гартовані свідомістю, гартовані образою, гартовані упослідженням, гартовані тугою. Ми перейдемо цей втиканий гострими тернями шлях. Ми вичуємо силу розлитої крові. Ми тричі і більше пізнаємо наших предків.

Це ті думки... Думки, які згадуються з якоюсь тугою, ніби тоді вони родились наново. І те народження, та сильна палка любов, те трагіщастя... Все те зіллється у одне суцільне враження тих чорних ночей...

А після, коли приходить день... Знов життя...

А думки все ще не тут, а там... А думка міцно тримається багатьох місць, а серце повне, глибоке, схвильоване, закоханє... Як неймовірно тяжко висловити у такі буряні дні радість... Але вона все таки десь далеко у мене є. Вона обнялась з тугою, з вірою, й вона веде мене, ніби добрий провідник, через непроглядний пралист подій нашої страшної, неповторної, великої доби.»

…Сам письменник і журналіст Улас Олексійович Самчук згадує про київські вечори і ночі, коли за вікнами ховається увесь Київ, а залишається людське серце. Воно схвильоване й закохане. У такі дні тяжко виразити радість. Нехай кожного з нас віра у живу й непідроблену дійсність, за висловлюваннями Уласа Самчука, веде ніби добрий провідник, крізь будні подій нашої страшної, неповторної і водночас великої доби…

Добре, що наші гуртківці встигли скористатися можливістю не лише зробити власні інтерпретації на теми творчості Уласа Самчука у текстовому форматі та за допомогою малюнку, але й подати творчі роботи на розгляд всеукраїнського журі, яке потім передало свої оцінки до української діаспори в Канаді. І учасниця гуртка «Моя майбутня професія» Марина ХАРЧЕНКО на всеукраїнський конкурс, присвячений творчості цього автора, підготувала арт-малюнок «КИЇВСЬКІ ВЕЧОРИ: ТРАГЕДІЯ та ЩАСТЯ» ― інтерпретації на тему публіцистичного твору «Чорні ночі. Прощання» Уласа Самчука (25 грудня 1941 року) із циклу репортажів «Крізь бурю і сніг» із книги «Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941 ― 1943 років».

Цікаві і доволі креативні, із великою динамікою емоційного забарвлення та щирості почуттів інтерпретації літературного сюжету, які створила Марина ХАРЧЕНКО були помічені на всеукраїнському та міжнародному рівні поважними представниками української діаспори у Канаді. Так, від керівництва КЗ «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради, від керівництва літературного музею Уласа Самчука (м. Рівне), від імені розпорядниці літературної спадщини і виконавиці останньої волі Уласа Самчука пані Оксани Бризгун-Соколик (Канада) член гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради, 10-класниця 126-ї школи Марина ХАРЧЕНКО відзначається дипломом за участь у конкурсі імені Уласа Самчука «Мої враження від творчості/твору Уласа Самчука» з нагоди 115-ліття від дня народження письменника.

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради