ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ГУРТКІВЦІВ

ЧЕРЕЗ МАЛУ ПРОЗУ УЛАСА САМЧУКА

Які передумови формування особистості гуртківців за допомогою малої прози УЛАСА САМЧУКА? Для формально налаштованих співвітчизників можу одразу порадити… це не читати. А для допитливих і не байдужих читачів можу відкрити один секрет: цей автор заочно, крізь призму часу, став моїм однодумцем у деяких важливих питаннях. Скажімо, у тому, що у своїх статтях як журналіст «Волині» чимало наводить обґрунтованої критики на адресу сучасників. Отож, є над чим замислитися і нам сьогодні…

ТПК:

ТВОРЧО, ПОЗИТИВНО, КРЕАТИВНО…

Саме ці три складові практично формують розвиток особистості та компетентності гуртківців. Від теоретичних міркувань одразу звернімо увагу на практичні аспекти. На мене особисто завжди справляло позитивне враження, коли викладачі могли особистим прикладом показати свої знання, вміння, професійність. Коли педагоги-музиканти вдало і професійно виступають в якості диригентів чи виконують різні твори на музичних інструментах. Коли редактори друкованих видань не просто керують людьми, а ще й вміють цікаво та змістовно, переконливо та емоційно писати актуальні журналістські чи письменницькі власні твори. Саме тому створив і веду авторський блог (ПРАВО ЗНАТИ — ЧАС ДІЯТИ! блог Леоніда ГАПЄЄВА leonidgapeev.blogspot.com). Періодично наповнюю його контентом, тобто новими сюжетами власних авторських публікацій. Інші приклади свого вміння і професійності, освоїх вагомих перемог і нагород всеукраїнських конкурсів нині наводити не буду. Бо зараз трошки інша тема, хоча й можу показати на власному прикладі те, про що говорю…

ТВОРЧО. ПОЗИТИВНО. КРЕАТИВНО. Саме ці три складові не лише практично формують розвиток особистості та компетентності гуртківців. Ці фактори сприяють позитивно осмисленому сприйняттю підлітками себе у сучасному навколишньому світі, дають можливість знайти свою роль у соціумі.

У ПОШУКАХ «ВІДНАЙДЕНОГО РАЮ»:

практичні приклади

Із особистого досвіду можу сказати ось про що. Творчо і безумовно позитивно знайшов цікавий підхід до справи під час ознайомлення із творчістю УЛАСА САМЧУКА. Про це написав на авторському блозі.

Приємною творчою несподіванкою для старшокласників 136-ї харківської школи під час заняття гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради стало перше знайомство із творчістю УЛАСА САМЧУКА. Відомого письменника, редактора і журналіста, громадського діяча ХХ століття, ім’я якого через більшовицьку ідеологію було незаслужено викреслено з української історії, літератури і культури, журналістики і публіцистики. Втім, життя поступово вносить в це явище свої позитивні корективи.

Перше знайомство, немов перше побачення? Пригадайте свою молодість, шановні дорослі читачі. Ті неповторні захоплення й емоції. Бо саме такі схожі враження могли відчути наші старшокласники, коли стали учасниками своєрідної творчої лабораторії під час читання і дослідження новели «Віднайдений рай» Уласа Самчука. Цей твір обрали не випадково. Адже в ті дні листопадового тижня 2018-го високосного року Україна відзначала День гідності і свободи. Тому для молодих авторів знайомство із життям і творчістю Уласа Самчука є своєрідним лейтмотивом національно-визвольної боротьби сьогодення, спроби переосмислення свого місця в соціумі, в державі і суспільстві. До речі, в новітній українській школі, за словами гуртківців, поки немає й згадки про Уласа Самчука. Саме тому на позашкільних заняттях про це ім’я підлітки дізналися вперше.

Креативно те, чого бракує нині…

«Віднайдений рай»… Цей твір одразу спокушає і привертає увагу своєю назвою. Напевно, поєднання журналістики і письменництва у творчості автора дають свій неповторний результат! Цей сюжет глибоко вражає своєю яскравою образністю, актуальністю і публіцистичністю. Особливо шокує парадоксальністю. Товариші, що нарешті зустрілися через 16 років поневірянь, так і не змогли почути одне одного у змістовній відвертій розмові? Є гостинність, комфорт, великий лімузин, його дружина і пес Тиран… Але немає нащадків, хто би продовжив ту адвокатську справу. Стоять собі похмуро на полицях суворі канадські державні закони, а вікна міцно зачинені від чужих поглядів та потойбічного світу? Ось так знайшов свій «рай цивілізації» головний герой сюжету. Але чи знайшов свій земний рай сам автор? Ці роздуми заінтригували і викладача, і присутніх молодих читачів…

У чому креативність або ноу-хау? Із цим питанням звертаюсь нині до усіх зацікавлених і небайдужих читачів. Сюжет «Віднайденого раю» можна сприймати по-різному. Послухавши варіанти відповідей, різні точки зору, тепер озвучу свою думку, свою позицію.

Креативність викладання і популяризація текстів малої прози У. Самчука виражені у цікавій і змістовній творчій інтерпретації. Цей сюжет про до кінця не зрозумілий земний рай має багато несподіванок. Але, як показує практика, навіть під час спілкування із дорослими читачами (педагогами), доводиться багато чого домислювати самотужки. Адже сюжети і стиль УЛАСА САМЧУКА не такі й легкі для сприйняття пересічного масового читача. Хоча, з іншого боку, при більш детальному вивченні його публіцистичних і журналістських творів у книзі «Документ доби»: публіцистика Уласа Самчука 1941― 1943 років (видання 2008 року Державного архіву Рівненської області та науково-редакційної групи області «Реабілітовані історією») мене особисто зацікавив його сміливий і критичний погляд на життя. Багато його критики на адресу співвітчизників минулого століття і тоді не всім подобалося. Але, з точки зору формування світогляду сучасної молоді творча спадщина УЛАСА САМЧУКА є безцінним культурним надбанням для читачів України та для небайдужих українців усього світу.

«Віднайдений рай» УЛАСА САМЧУКА:

шукаємо цінності, що нас поєднують»…

По-різному сьогодні різні критики та літературознавці оцінюють творчість цього автора. Особисто для мене як педагога і національно свідомого громадянина однозначно заслуговують на увагу невичерпні джерела культури виховання особистості як молоді, так і дорослих. Бо саме ці риси притаманні малій прозі Уласа Самчука. Тому під час занять із підлітками намагаємося не просто знайти творчий підхід та позитив, завжди шукаємо несподіванки і креатив. Так було під час заняття гуртка «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради, що відбулося наприкінці грудня 2018-го на базі 126-ї харківської школи за участі 7-класників у форматі ігрового прес-клубу на тему «Віднайдений рай УЛАСА САМЧУКА: шукаємо цінності, що нас поєднують». Обрали трьох ведучих, які разом із педагогом по черзі прочитали сюжет «Віднайденого раю» усім присутнім. Адже і про цей твір, і про існування самого автора харківські школярі дізналися вперше. А після прочитання твору відбулося досить змістовне жваве обговорення. На основні ключові запитання «чи знайшов сам автор свій земний рай» від підлітків довелося почути як традиційні, так і доволі несподівані відповіді. В цьому і є перевага таких креативних імпровізованих занять.

Не варто усе розписувати тільки за сценарієм, тобто діяти як в математиці за схемою. Маємо залишити місце і для простору певної свободи творчої інтерпретації. Цікаві й несподівані думки стосовно прочитаного, шокуючи відкриття дійсності, коли на полиці книги класиків літератури виявилися не справжніми, а дерев’яними (невже успішний канадський адвокат не міг собі дозволити придбати до власної бібліотеки справжні книги?), та й не тільки створюють неповторні моменти для розвитку критичного мислення. Посмішки на обличчях і аплодисменти в аудиторії… Це лише маленькі приклади великої справи популяризації невідомого і достойного автора ХХ століття сучасній українській молоді у російськомовній школі. Попри стереотипи мовного плану, можу відверто сказати: семикласникам це було цікаво!

Інший приклад дослідження творчості УЛАСА САМЧУКА ― це практичне заняття гуртка «Точка зору» у 136-й харківській школі. Там, говорячи мовою музикантів, спробували провести імпровізацію у більш камерному ансамблевому звучанні. Прочитавши текст наодинці, дівчата, за задумом педагога, створили маленьку творчу імпровізацію. Продемонстрували присутнім своєрідну аудіокнигу: з 6 сторінок тексту на кожній обрали собі найцікавіші фрагменти, які читали вголос. Чесно кажучи, спробував себе в якості читача і глядача. Можу вас запевнити: тоді для першого разу вийшло досить непогано!

Те, про що часто писав УЛАС САМЧУК, тобто про людину соціально активну і відповідальну за власне життя, певною мірою втілюється сьогодні у життя. Мова йде про наших учасників освітнього процесу ХХІ століття. Наші гуртківці та водночас молоді автори вивчають основи журналістики і літературної творчості. Одні з них пробують себе вперше на публічних теренах творчості, а деякі вже змогли успішно проявити себе в різних проектах і конкурсах. Отож, багато чого ми обговорили на заняттях, досліджуючи життя і творчість У. Самчука. Мене особисто теж дуже вразили певні елементи сюжету «Віднайденого раю». Спитаєте, які саме? Та й взагалі, чому саме цей сюжет так припав до душі. Не варто саме зараз розкривати усі секрети нашої творчої лабораторії. Бо головною загадкою цього заняття, питанням на яке шукали відповіді, є той віднайдений рай…

Відкрию лише один секрет. Національно-визвольна боротьба в житті і творчості Уласа Самчука може мати не звичні й дещо не типові для багатьох нас читацькі інтерпретації. Саме тому для сучасних читачів сюжет «Віднайденого раю» можна назвати своєрідним «хітом» творчості цього автора. А хто має сумніви, нехай почитає та поміркує собі наодинці, коли ніхто не відволікатиме.

«Полювання» за справжніми книжками,

або про виклики сучасного життя…

До речі, про саме читання. Сьогодні багато з нас потроху стали забувати, коли востаннє тримали в руках справжню книгу? Автору цього журналістського дослідження дуже хотілося продемонструвати собі та іншим, що любов до книги ще не згасла серед широкого загалу. Ввечері прослухав в інтернеті роман «Марія» у форматі уривків твору з аудіокниги, яка розповідає про життя, знайомства, зустрічі й кохання селян того часу, а в 13-му розділі присвячена Голодомору 1932-33 років. Класні речі?! Хоча, таке враження складається лише на перший погляд. Бо сучасні інформаційні ресурси та технології ніяк не замінять справжньої книги. Тієї своєрідної живої книги, що створює можливості для змістовного спілкування про вічне, духовне і земне. І поки молоді автори пішли після заняття із певними роздумами, педагог теж довго переймався особливостями національно-визвольної боротьби дослідників творчості малої прози Уласа Самчука із державницькими реаліями та не дуже радісними справами у царині культури. Наприклад, у харківських бібліотеках дуже мало книжок цього автора. В основному є роман «Волинь», а інших книжок чомусь немає?

…Пошук «віднайденого раю» продовжився у своєрідному «полюванні» за публіцистикою Уласа Самчука. Пригадую, як під монотонний гуркіт коліс потяга метро після занять стрімко поспішав до харківської обласної універсальної бібліотеки, розташованій по вул. Кооперативній. Приємна річ! Там читачів обслуговують безкоштовно. А на мене особисто там вже зранку чекав (аби потрапити на деякий час додому) серйозний «Документ доби»: публіцистика Уласа Самчука 1941 ― 1943 років, видання 2008 року Державного архіву Рівненської області та науково-редакційної групи області «Реабілітовані історією»…

Виховання національної свідомості

через критичне мислення…

ТВОРЧО. ПОЗИТИВНО. КРЕАТИВНО. Скорочено звучить: ТПК. Віддалено нагадує про відомий музичний твір І.С. Баха. Саме так формуємо та виховуємо національну свідомість співвітчизників серед читаючої молоді. Не через політичні гасла і відомі стереотипи, а за допомогою критичного мислення. Бо сам автор часто у публіцистиці ставив собі та читачам різні запитання. А життя теж з часом підказує нам свої відповіді. Цілком логічно, аргументовано і змістовно, без зайвих «шпаргалок»…

Сьогодні головне завдання для батьків та освітян ― це спонукати молодь мислити. Свідомо не говорю «навчити мислити». Бо то вже є наступним кроком для творчого розвитку.

Для початку школярі мають спробувати це самі, відчути не з реклами, а з власного досвіду цей смак бажання до пізнання. Коли активно використовувати ресурси інтернету та бібліотеки, то можна знайти певні передумови для формування особистості гуртківців за допомогою малої прози УЛАСА САМЧУКА. Важливо мати час і бажання для цього процесу самоосвіти.

Тепер, замість післямови, можемо продовжити розмову, нехай і заочно. Маю поставити деякі питання до читацької аудиторії. Які риси особистості Уласа Самчука є цінними для сучасної людини? У чому виражена визвольна боротьба в його житті і творчості? Які загальнолюдські цінності у малій прозі Уласа Самчука близькі та зрозумілі сучасній людині ХХІ століття? Наскільки сучасна молодь готова сприймати ці ідеї?

Напевно, кожен зможе поміркувати наодинці над цими актуальними запитаннями, які вже стали викликами сьогодення…

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртків «Точка зору», «Моя майбутня професія» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради, член Національної спілки журналістів України

фото автора