ІЗ АВТОРСЬКОЇ СЕРІЇ

«ВИЗВОЛЬНА

БОРОТЬБА

В МАЛІЙ ПРОЗІ

УЛАСА САМЧУКА»

У ПОШУКАХ «ВІДНАЙДЕНОГО РАЮ»

В МАЛІЙ ПРОЗІ УЛАСА САМЧУКА

У ці холодні й морозні зимові дні, коли за повідомленнями ЗМІ в різних містах України пройшли акції протесту через відсутність опалення і газу в домівках, напевно кожній людині хочеться знайти затишку й комфорту. Душевного тепла й порозуміння. Саме такою приємною творчою несподіванкою для старшокласників 136-ї харківської школи під час заняття гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради стало перше знайомство із творчістю УЛАСА САМЧУКА. Відомого письменника, редактора і журналіста, громадського діяча ХХ століття, ім’я якого через більшовицьку ідеологію було незаслужено викреслено з української історії, літератури і культури, журналістики і публіцистики. Втім, життя поступово вносить в це явище свої позитивні корективи.

Перше знайомство, немов перше побачення? Пригадайте свою молодість, шановні дорослі читачі. Ті неповторні захоплення й емоції. Бо саме такі схожі враження могли відчути наші старшокласники, коли стали учасниками своєрідної творчої лабораторії під час читання і дослідження новели «Віднайдений рай» Уласа Самчука. Цей твір обрали не випадково. Адже цього тижня Україна відзначає День гідності і свободи. Тому для молодих авторів знайомство із життям і творчістю Уласа Самчука є своєрідним лейтмотивом національно-визвольної боротьби сьогодення, спроби переосмислення свого місця в соціумі, в державі і суспільстві. До речі, в новітній українській школі, за словами гуртківців, поки немає й згадки про Уласа Самчука. Саме тому на позашкільних заняттях про це ім’я підлітки дізналися вперше.

Помандрувавши бібліотеками столиці Слобожанщини, автору цих рядків поки що не дуже пощастило знайти твори малої прози Уласа Самчука. Вдалося дістати роман-трилогію «Волинь», а от новели та оповідання довелося самотужки шукати у безмежному інтернеті.

У пошуках «Віднайденого раю»:

аудіокнига у виконанні старшокласниць…

«Віднайдений рай»… Цей твір одразу спокушає своєю назвою. Напевно, поєднання журналістики і письменництва у творчості автора дають свій неповторний результат! Цей сюжет глибоко вражає своєю яскравою образністю, актуальністю і публіцистичністю. Особливо шокує парадоксальністю. Товариші, що нарешті зустрілися через 16 років поневірянь, так і не змогли почути одне одного у змістовній відвертій розмові? Є гостинність, комфорт, великий лімузин, його дружина і пес Тиран… Але немає нащадків, хто би родовжив ту адвокатську справу. Стоять собі похмуро на полицях суворі канадські державні закони, а вікна міцно зачинені від чужих поглядів та потойбічного світу? Ось так знайшов свій «рай цивілізації» головний герой сюжету. Але чи знайшов свій земний рай сам автор? Ці роздуми заінтригували і викладача, і присутніх молодих читачів…

Прочитавши текст наодинці, дівчата, за задумом педагога, створили маленьку творчу імпровізацію. Продемонстрували присутнім своєрідну міні-аудіокнигу: з 6 сторінок тексту на кожній обрали собі найцікавіші фрагменти, які читали вголос. Чесно кажучи, спробував себе в якості читача і глядача. Можу вас запевнити: для першого разу вийшло досить непогано!

Наші гуртківці та водночас молоді автори вивчають основи журналістики і літературної творчості. Одні з них пробують себе вперше на публічних теренах творчості, а деякі вже змогли успішно проявити себе в різних проектах і конкурсах. Отож, багато чого ми обговорили на занятті. Мене особисто теж дуже вразили певні елементи сюжету. Спитаєте, які саме?  Не варто саме зараз розкривати усі секрети нашої творчої лабораторії. Бо головною загадкою цього заняття, питанням на яке шукали відповіді, є той віднайдений рай…

Відкрию лише один секрет. Національно-визвольна боротьба в житті і творчості Уласа Самчука може мати не звичні й дещо не типові для багатьох нас читацькі інтерпретації…

«Полювання» за справжніми книжками,

або про аспекти сучасного читання…

До речі, про саме читання. Сьогодні багато з нас потроху стали забувати, коли востаннє тримали в руках справжню книгу? Автору цього журналістського дослідження дуже хотілося продемонструвати собі та іншим, що любов до книги ще не згасла серед широкого загалу. Ввечері прослухав в інтернеті роман «Марія» у форматі уривків твору з аудіокниги, яка розповідає про життя, знайомства, зустрічі й кохання селян того часу, а в 13-му розділі присвячена Голодомору 1932-33 років. Класні речі?! Хоча, таке враження складається лише на перший погляд. Бо сучасні інформаційні ресурси та технології ніяк не замінять справжньої книги. Тієї своєрідної живої книги, що створює можливості для змістовного спілкування про вічне, духовне і земне. І поки молоді автори пішли після заняття із певними роздумами, педагог теж досі переймається особливостями національно-визвольної боротьби дослідників творчості малої прози Уласа Самчука із державницькими реаліями та не дуже радісними справами у царині культури. Наприклад, у харківських бібліотеках дуже мало книжок цього автора. В основному є роман «Волинь», а інших книжок чомусь немає?

…Пошук «віднайденого раю» продовжився у своєрідному «полюванні» за публіцистикою Уласа Самчука.  Під монотонний гуркіт коліс потяга метро після занять стрімко поспішаю до харківської обласної універсальної бібліотеки, розташованій по вул. Кооперативній. Приємна річ! Там читачів обслуговують безкоштовно. А на мене особисто там вже зранку чекає (аби потрапити на деякий час додому) серйозний «Документ доби»: публіцистика Уласа Самчука 1941― 1943 років, видання 2008 року Державного архіву Рівненської області та науково-редакційної групи області «Реабілітовані історією»…

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради,

член Національної спілки журналістів України

Фото автора