ІЗ АВТОРСЬКОЇ СЕРІЇ

«ВИЗВОЛЬНА

БОРОТЬБА

В МАЛІЙ ПРОЗІ

УЛАСА САМЧУКА»

ПРО ТАЄМНЕ ІСНУВАННЯ

«ВІДНАЙДЕНОГО РАЮ»

УЛАСА САМЧУКА…

Творчі роздуми про національну ідею та визвольну боротьбу в малій прозі УЛАСА САМЧУКА стали окремою темою обговорення з нагоди Дня гідності і свободи серед педагогів (керівників гуртків) Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради під час семінару-практикуму, присвяченого формуванню ключових компетентностей вихованців на основі активного навчання.

Саме таємне існування «Віднайденого раю» в одноіменному оповіданні автора стало своєрідним відкриттям творчої спадщини відомого письменника, редактора і журналіста, громадського діяча ХХ століття, ім’я якого через більшовицьку ідеологію було незаслужено викреслено з української історії, літератури і культури, журналістики і публіцистики.

Нинішні дорослі та більш молоді читачі дуже обмежені в часі. Читати повісті і романи може дозволити собі не кожен. Тоді можемо послухати в інтернеті аудіокниги? Теж нормальний альтернативний варіант. Хоча це теж доступно не кожному: або є дефіцит часу, або інтернет залишається розкішною «іграшкою» для багатих? Тому з власного педагогічного, журналістського і читацького досвіду запропонував дещо інше. Ознайомлення із малою прозою Уласа Самчука. Особисто мене глибоко вразив саме сюжет «Віднайденого раю». Своєю легкістю і філософськими роздумами, іронією і сміливістю, відвертістю і таємничістю подій. На перший погляд, проста невигадана життєва історія, зворушує вчинками героїв. Хоча й не відбувається сенсацій чи щасливого фіналу, мимоволі починаєш співчувати автору в його жадобі до глибини пізнання людських сердець… Не буду зараз докладно переказувати сюжет, щоби не зіпсувати «апетит» читача. Бо й сам спробував глибоко осмислити і відчути ті книжкові сюжетні сюрпризи, що глибоко вразили самого автора.

Інтерпретації на тему сюжету

Насмілився провести невеличкий творчий експеримент. Ті 6 сторінок тексту, які до цього пережив самостійно та у колі учнів під час занять позашкільної освіти, запропонував до уваги дорослих читачів-педагогів. Інтерпретації на тему Уласа Самчука (саме в такий інноваційний спосіб спробував здійснити популяризацію його творчості) виявилися досить не однозначною і не легкою справою. Прочитавши по черзі кожен вибрані фрагменти сюжету, дорослі читачі змогли висловити власну точку зору на творчість малої прози Уласа Самчука. Були й деякі критичні відгуки. Мовляв, так оглядово не можна вивчити творчість цього автора. Пролунали й запитання стосовно публіцистики 1941—1943 років, коли Улас Самчук побував на рідній Україні під час німецької окупаційної влади. То за кого він виступав: за Союз чи за Німеччину? Втім, сьогодні не варто судити однобічно. Бо тодішні і нинішні реалії є досить суперечливими. Скажімо, чи міг Улас Самчук бути пророком на своїй Батьківщині, чи то просто так співпало, говорячи в одній із статей про Європу, що доля України бути разом із Німеччиною? Бо то є серцем Європи?! Але ж сьогодні Британія виходить зі складу ЄС, а ФРН залишає свої лідерські позиції: політичні, економічні, культурні. І чимало проектів в сучасній Україні реалізуються завдяки грантам Німеччини.

— Особисто дійшла такого висновку, що сюжети Уласа Самчука, про якого ми дізналися у Харкові вперше, є цікавими і актуальними сьогодні. Реально дискусії та дебати є складною формою для популяризації творчості. Хоча, з іншого боку, неоднозначна тема, кожного не залишить байдужим, це є цікаво — ділиться враженнями Вікторія Герасименко, методист вищої категорії ЦДЮТ № 5 Харківської міськради.

Про героїзм наших днів

Дорослі глибоко в серці залишаються дітьми. Хоча у філософсько-літературних інтерпретаціях ці умовні грані буття якось непомітно зникають. І що тоді нам залишається?

Визвольна боротьба у цьому творі виражена не відверто, а якось приховано для вдумливого читача. Якщо ж хочемо більше дізнатися про його патріотичні погляди, то можна почитати публіцистичну статтю «Героїзм наших днів». «Ми говорили багато про героїзм: героїчно жити, героїчно, безкомпромісно змагатися». На переконання автора, героїзм наших днів досить прозаїчний, бо треба активно включитися у життя. «Той герой, хто не лише візьме в руки рушницю, щоб десь героїчно загинути… але й вмітиме викликати до життя нові удосконалення, які фактично підготують грунт до правдивої перемоги…» Також  Улас Самчук акцентує увагу на необхідності підготовки для суспільства фахівців кожної професії,  а не лише політичних лідерів, до яких заглядається молодь…

…«Господарство і праця» та «Героїзм наших днів». Ці твори, можливо, сьогодні приємно здивують нас своєю не за політизованістю. Бо, на думку автора, героїзм сьогодні виражений у клопіткій повсякденній праці кожного з нас. З точки зору сучасної людини,  ці речі стосуються кожного з нас, незалежно від  політичної орієнтації. Це можна назвати тими цінностями художньої літератури, що мають сьогодні нас поєднати і згуртувати навколо ідеї відновлення країни: політичного, правового, матеріально-технічного, культурного і духовного.

Усамітнившись разом із книгою, знову почав шукати існування того «віднайденого раю» вже у публіцистиці. У своїй журналістській статті «Господарство і праця» визвольна боротьба і національна ідея в інтерпретації Самчука створює привід для роздумів і пошуку паралелей із сьогоденням: на його переконання не може бути національної, політичної зрілості без повсякденної праці, без всебічно розбудованого і раціонально використовуваного народного господарства. Говорячи сучасною мовою, йдеться про повноцінно функціонуючу економіку країни.

«Полювання» за справжніми книжками,

або про аспекти сучасного читання…

До речі, про саме читання. Сьогодні багато з нас потроху стали забувати, коли востаннє тримали в руках справжню книгу? Автору цього журналістського дослідження дуже хотілося продемонструвати собі та іншим, що любов до книги ще не згасла серед широкого загалу. Ввечері прослухав в інтернеті роман «Марія» у форматі уривків твору з аудіокниги, яка розповідає про життя, знайомства, зустрічі й кохання селян того часу, а в 13-му розділі присвячена Голодомору 1932-33 років. Класні речі?! Хоча, таке враження складається лише на перший погляд. Бо сучасні інформаційні ресурси та технології ніяк не замінять справжньої книги. Тієї своєрідної живої книги, що створює можливості для змістовного спілкування про вічне, духовне і земне. І поки молоді автори пішли після заняття із певними роздумами, педагог теж досі переймається особливостями національно-визвольної боротьби дослідників творчості малої прози Уласа Самчука із державницькими реаліями та не дуже радісними справами у царині культури. Наприклад, у харківських бібліотеках дуже мало книжок цього автора. В основному є роман «Волинь», а інших книжок чомусь немає?

…Пригадую, як днями мій пошук «віднайденого раю» продовжився у своєрідному «полюванні» за публіцистикою Уласа Самчука.  Під монотонний гуркіт коліс потяга метро після занять стрімко поспішав до харківської обласної універсальної бібліотеки. Приємна річ! Там на мене особисто чекав серйозний «Документ доби»: публіцистика Уласа Самчука 1941― 1943 років, видання 2008 року Державного архіву Рівненської області та науково-редакційної групи області «Реабілітовані історією»…

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Точка зору» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради,

член Національної спілки журналістів України

Фото автора